Вівсянчик чорноголовий
| ?Вівсянчик чорноголовий | |
|---|---|
Самець чорноголового вівсянчика | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Вівсянчик (Phrygilus) |
| Вид: | Вівсянчик чорноголовий |
| Біноміальна назва | |
| Phrygilus atriceps (Lafresnaye & d'Orbigny, 1837) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Emberiza atriceps Phrygilus gayi atriceps | |
| Посилання | |
| Phrygilus atriceps | |
| Phrygilus atriceps | |
| 1050369 | |
| 562042 | |
| 22723059 | |
| 460211 | |
Вівся́нчик чорноголовий[2] (Phrygilus atriceps) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Андах.
Опис

Довжина птаха становить 16,5 см. виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, верхня частина тіла оранжева з коричнюватим відтінком, нижня частина тіла жовта, нижні покривні пера хвоста білі. У самиць голова і шия попелясто-сірі, поцятковані чорними смужками. Щоки і горло чорнуваті. Верхня частина тіла оливково-коричнева, на спині з зеленуватим відтінком. Груди жовті з охристим відтінком, живіт і гузка білуваті.
Поширення і екологія
Чорноголові вісянчики мешкають на півдні Перу (Арекіпа, Мокеґуа і Такна), на південному заході Болівії, на півночі Чилі (від східної Аріки-і-Парінакоти до північного Кокімбо) та на північному заході Аргентини (на південь до Катамарки). Вони живуть у високогірних чагарникових і кактусових заростях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 3000 до 4500 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться насінням і дрібними безхребетними. Гніздо робиться з сухої трави, розміщується в траві або серед скель. В кладці 3-4 світло-блакитнувато-зелених яйця, поцяткованих коричневими або пурпуровими плямками, розміром 23×16 мм.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phrygilus atriceps. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 02 березня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).