YaChudo

Горихвістка сиза

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Горихвістка сиза
Самець сизої горихвістки
Самець сизої горихвістки
Самиця сизої горихвістки
Самиця сизої горихвістки
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:Горихвістка (Phoenicurus)
Вид:Горихвістка сиза
Біноміальна назва
Phoenicurus fuliginosus
(Vigors, 1831)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Rhyacornis fuliginosus
Rhyacornis fuliginosa
Посилання
Вікісховище:Phoenicurus fuliginosus
Віківиди:Phoenicurus fuliginosus
МСОП:22710092
NCBI:248161

Горихвістка сиза[2] (Phoenicurus fuliginosus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях, Китаї і Південно-Східній Азії[3]. В Україні рідкісний, залітний вид[4]. Раніше цей вид відносили до роду Коловодна горихвістка (Rhyacornis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження був переведений до роду Горихвістка (Phoenicurus)[5].

Опис

Самець сизої горихвістки
P. f. affinis
Самець сизої горихвістки
Сиза горихвістка біля води

Довжина птаха становить 12-14 см, самці важать 22 г, самиці 18,8 г[6]. Самці мають переважно темно-сизе забарвлення, нижня частина живота і хвіст у них іржасто-руді. Дзьоб чорний, лапи тілесного кольору. Самиці мають переважно сіре забарвлення, надхвістя у них біле, нижня частина тіла світло-сіра, поцяткована білими плямками, хвіст чорнуватий, крайні стернові пера білуваті[7][8].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[9]

Поширення і екологія

Сизі горихвістки мешкають в Киргизстані (Алайський хребет), Афганістані, північному Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Таїланді, Бангладеш, Лаосі, В'єтнамі, Китаї (на північ до Внутрішньої Монголії і західного Ляоніна і на схід до Цинхая і Тибета, на острові Хайнань) і на Тайвані[10][11]. Вони живуть на берегах річок і струмків, на висоті від 2000 до 4100 м над рівнем моря, взимку мігрують в долини[12][13]. Живляться комахами, зокрема метеликами, одноденками і мошками, яких ловлять в польоті над водою, а також насінням і плодами. Сезон розмноження триває з січня по червень. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, водоростей і стебел, розміщується між камінням. В кладці від 4 до 5 блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих коричневими плямками.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Phoenicurus fuliginosus. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Brazil, Mark (14 січня 2009). Birds of East Asia. A&C Black. с. 422. ISBN 9780713670400. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  4. ↑ Tarsiger.com
  5. ↑ Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
  6. ↑ Dunning, John B. Jr. (5 грудня 2007). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. Second). CRC Press. с. 397. ISBN 9781420064452. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  7. ↑ Lawrence, Walter Roper (1895). The Valley of Kashmir. Asian Educational Services. с. 150. ISBN 9788120616301. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  8. ↑ Herklots, Geoffrey Alton Craig (1936). The Hong Kong Naturalist, Volumes 7–8. Newspaper Enterprise Limited. с. 150. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  9. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
  10. ↑ Sibley, Charles Gald (1990). Distribution and Taxonomy of Birds of the World. Yale University Press. с. 538. ISBN 9780300049695. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.
  11. ↑ MacKinnon, John Ramsay (8 червня 2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 10. ISBN 9780198549406. Процитовано 3 грудня 2013. plumbeous water redstart.
  12. ↑ Ward, Francis Kingdon (1990). Himalayan Enchantment: An Anthology. Serindia Publications, Inc. с. 173. ISBN 9780906026229. Процитовано 3 грудня 2013. plumbeous water redstart.
  13. ↑ Dudgeon, David; Corlett, Richard (1 липня 1994). Hills and Streams: An Ecology of Hong Kong. Hong Kong University Press. с. 140. ISBN 9789622093577. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 грудня 2013.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).