Ротакоа
| ?Ротакоа | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Ротакоа (Phleocryptes) Cabanis & Heine, 1859 |
| Вид: | Ротакоа |
| Біноміальна назва | |
| Phleocryptes melanops (Vieillot, 1817) | |
Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Sylvia melanops | |
| Посилання | |
| Phleocryptes melanops | |
| Phleocryptes melanops | |
| 1050158 | |
| 562020 | |
| 22702646 | |
| 329489 | |
Ротако́а[2] (Phleocryptes melanops) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці. Єдиний представник монотипового роду Ротакоа (Phleocryptes).
Опис
Довжина птаха становить 13—14 см, вага 11—16 г. Голова темно-коричнева, над очима широкі білуваті «брови». Верхня частина тіла чорнувата, поцяткована сірими плямами, нижня частина тіла білувата, боки сіруваті. Крила чорнуваті з рудувато-коричневими смугами. Покривні пера рудуваті, хвіст чорнуватий. Дзьоб тонкий, гострий, темно-коричневий, лапи коричневі.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. m. brunnescens Zimmer, JT, 1935 — західне узбережжя Перу (від П'юри і Ламбаєке до Іки);
- P. m. schoenobaenus Cabanis & Heine, 1860 — Анди в центральному і південному Перу (на південь від Хуніну), на заході Болівії та на північному заході Аргентини (Жужуй);
- P. m. loaensis Philippi Bañados & Goodall, 1946 — узбережжя на південному заході Перу (Арекіпа) і північ Чилі;
- P. m. loaensis (Vieillot, 1817) — південно-західна Бразилія (від Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу до Ріу-Гранді-ду-Сул), Уругвай, Аргентина, Чилі (на південь від Атаками).
Поширення і екологія
Ротакоа мешкають у Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Чилі та Уругваї. Взимку частина популяції мігрує на північ, до центрального Парагваю. Ротакоа живуть на болотах і в очеретяних заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 4300 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздо кулеподібне з бічним входом, зроблене з сухої трави, прикріплюється до очерету за допомогою мулу. В кладці 2—3 блакитних яйця розміром 20×16 мм. Інкубаційний період триває 16 днів. Пташенята покидають гніздо через 14—16 днів після вилуплення, за ними доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phleocryptes melanops.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 березня 2022.
Посилання
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).