Медівник моротайський
| ?Медівник моротайський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Медолюбові (Meliphagidae) |
| Рід: | Медівник (Philemon) |
| Вид: | Медівник моротайський |
| Біноміальна назва | |
| Philemon fuscicapillus (Wallace, 1862) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Philemon fuscicapillus |
 Віківиди: | Philemon fuscicapillus |
 EOL: | 918777 |
 ITIS: | 561991 |
 МСОП: | 22704193 |
 NCBI: | 1869150 |
Медівни́к моротайський[2] (Philemon fuscicapillus) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 30 см. Забарвлення переважно буре, нижня частина тіла дещо світліша. Навколо очей пляма голої шкіри рожевого кольору. Дзьоб міцний, чорний, з невеликим гребнем біля основи.
Гальмагерська вивільга має майже ідентичний вигляд, що і моротайський медівник. Така імітація допомагає у зниженні агресії медівників по відношенню до дрібніших вивільг[4].
Поширення і екологія
Моротайські медівники є ендеміками острова Моротай, що розташований неподалік Хальмахери в провінції Північне Малуку. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в чагарникових заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 120 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція моротайських медівників становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Philemon fuscicapillus. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Diamond J (1982). Mimicry of friarbirds by orioles (PDF). The Auk. 99 (2): 187—196. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).