YaChudo

Філіпінський пінон

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Філіпінський пінон
Пінон лусонський (Phapitreron leucotis)
Пінон лусонський (Phapitreron leucotis)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:Голубові (Columbidae)
Підродина:Вінажні (Treroninae)
Рід:Філіпінський пінон (Phapitreron)
Bonaparte, 1854[1]
Види
Синоніми
Phapiscus Sundevall, 1873[3]
Посилання
Вікісховище:Phapitreron
Віківиди:Phapitreron
ITIS:177281
NCBI:115681

Філіпінський пі́нон[4] (Phapitreron) — рід голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Представники цього роду є ендеміками Філіппін[5].

Опис

Філіпінські пінони — птахи середнього розміру, їхня середня довжина становить 23-27 см, а вага 80-165 г. Вони мають переважно буре забарвлення, на обличчі у них є помітні темні смуги, пера на шиї мають металевий відблиск. Вони ведуть деревний спосіб життя, живуть в лісах. Деякі види віддають перевагу густим тропічним лісам, деякі — вторинним лісам та іншим лісовим масивам. Вони ведуть переважно поодинкой спосіб життя. Філіпінським пінонам не притаманний статевий диморфізм.

Види

Виділяють чотири види:[6]

Етимологія

Наукова назва роду Phapitreron походить від сполучення наукових назв родів Фапс (Phaps Selby, 1835) і Вінаго (Treron Vieillot, 1816).[9]

Примітки

  1. ↑ Bonaparte, Charles Lucien (1854). Coup d'oeil sur les pigeons. Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences (French) . 39: 869–880 [879].
  2. ↑ Peters, James Lee, ред. (1937). Check-List of Birds of the World. Т. 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 23.
  3. ↑ C.J. Sundevall: Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung. Stockholm: Samson & Wallin, 1873, s. 99. 
  4. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. ↑ L.F. Baptista, P.W. Trail & H.M. Horblit: Family Columbidae (Pigeons and Doves). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997. ISBN 84-87334-22-9. 
  6. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 квітня 2022.
  7. ↑ Collar, N.J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus (PDF). Forktail. 27: 29—38.
  8. ↑ Phapitreron brunneiceps у базі Avibase.
  9. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 301. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).