YaChudo

Феолепіота золотиста

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Феолепіота золотиста

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Тип:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Печерицеві (Agaricaceae)
Рід:Феолепіота (Phaeolepiota)
Вид:Феолепіота золотиста
Біноміальна назва
Phaeolepiota aurea
  (Mattuschka) Maire ex Konrad & Maublanc, 1928
Синоніми
Agaricus aureus Matt., [1]

Pholiota aurea (Matt.) Sacc., [2]
Togaria aurea (Matt.) W.G. Sm., [3]
Cystoderma aureum (Matt.) Kühner & Romagn., [4]

Agaricus vahlii Schumach., [5]
Посилання
Вікісховище:Phaeolepiota aurea
EOL:21201
NCBI:182014
MB:18226
IF:18226

Феолепіота золотиста (Phaeolepiota aurea) — монотипний вид грибів роду Феолепіота (Phaeolepiota). Сучасну біномінальну назву надано у 1927 році.[6]

Морфологічна характеристика

Суха шапинка напівкуляста 5–25 см у діаметрі, з віком опукла, розпростерта, з бурим горбком. Має колір золотисто-жовтий, золотисто-коричневий, іржаво-жовтий, до центру стає темніша, оксамитово-волокниста. На шапинці видно зернисту лускатість, що поступово зникає, часто з рештками загального покривала по краю. Тонкі густі пластинки трохи прирослі, білуваті, пізніше вохристо-бурі. Спори іржаво-коричневі. Циліндрична пряма ніжка 9–20×1,5–3 см, світло-жовтувата. Має лійкоподібне відстаюче кільце, під яким вона такого ж кольору і фактури, що й шапинка. М'якуш білий, на зламі стає жовтим, з кислуватим запахом, смачний.

Життєвий цикл

Плодові тіла з'являються у серпні–листопаді.

Поширення та середовище існування

Росте у листяних та хвойних лісах (на галявинах), у парках (під кущами), інколи в кропиві, часто на місцях пожеж, край доріг, зрідка на залишках гнилої деревини в Євразії, Північній Америці. В Україні відомий з Правобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Харківського Лісостепу, Гірського Криму.

Практичне використання

Їстівний гриб.

Природоохоронний статус

Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Résult. Voy. Belgica, Lich.: 331 (1777)
  2. ↑ Sylloge Fungorum 5: 736 (1887)
  3. ↑ Synopsis of the British Basidiomycetes: A descriptive catalogue of the drawings and speciments in the department of Botany British Museum: 122 (1908)
  4. ↑ Flore Analytique des Champignons Supérieurs: 393 (1953)
  5. ↑ Enumeratio Plantarum, in Partibus Sællandiae Septentrionalis et Orientalis Crescentium 2: 258 (1803)
  6. ↑ Phaeolepiota aurea. www.mycobank.org. Процитовано 2017–02–08T06:34:13+00:00.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

Джерела

  • Phaeolepiota aurea // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  •   Konrad, P.; Maublanc, A. 1927. Icones Selectae Fungorum. Fasc. 3:101-150 
  • Phaeolepiota aurea // Червона книга України, 2016. — URL

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).