Peromyscus maniculatus
| ?Peromyscus maniculatus | |
|---|---|
 Peromyscus maniculatus | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Надряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Muriformes) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Рід: | Peromyscus |
| Вид: | P. maniculatus |
| Біноміальна назва | |
| Peromyscus maniculatus (Wagner, 1845) | |
 мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Peromyscus maniculatus |
 Віківиди: | Peromyscus maniculatus |
 EOL: | 311573 |
 ITIS: | 180276 |
 МСОП: | 16672 |
 NCBI: | 10042 |
| Fossilworks: | 50256 |
Peromyscus maniculatus — вид мишоподібних гризунів родини Хом'якові (Cricetidae).
Поширення
Це один з найпоширеніших в Північній Америці гризунів. Вид зустрічається по всій Канаді (крім арктичних регіонів), США, у північній і центральній частині Мексики.
Опис
Довжина тіла становить 10-30 см, хвоста — 5-15 см. Забарвлення спини варіює від темно-коричневого до жовтуватого, черевце — біле. У нього довгий хвіст, великі очі і вуха. Сліди мають вигляд 4 пальців на передній лапі, 5-ти на задній.
Спосіб життя
Харчується горіхами, ягодами, насінням, комахами. Ночами, коли цей гризун активний, він робить запаси, приділяючи головну увагу заготівлі корму на зиму. Гнізда влаштовує в норах, дуплах або старих пташиних гніздах.
Розмноження
Період розмноження у цього виду дуже розтягнутий — з березня по грудень. Вагітність триває 23-25 днів, середня кількість ембріонів становить 5,9, а середнє число дитинчат у виводку — 4,7. У молодих самиць перший еструс відзначається у віці 18 днів, але частіше пізніше — у віці 36-48 днів. У зимовий період, з листопада по лютий, приблизно 28 % самиць продовжують приносити потомство. У самиць, народжених навесні і влітку, може бути до трьох виводків. У самиць, що перезимували, два виводки з'являються навесні і ще два — восени, тобто в сукупності кожна самиця приносить чотири виводки. Смертність у зимовий сезон дуже висока — лише близько 25 % особин, які становлять популяцію в осінній період, доживає до початку весняного розмноження.
Примітки
- ↑ Linzey, A.V. (2008) Peromyscus maniculatus: інформація на сайті МСОП (англ.) 5 February 2010
Посилання
- Description of species [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Additional description of species with photos [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Additional information on species
- Information on hantaviruses, which can be carried by this species
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).