Личинкоїд китайський
| ?Личинкоїд китайський | |
|---|---|
Самець китайського личинкоїда | |
Самиця китайського личинкоїда | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Личинкоїдові (Campephagidae) |
| Рід: | Довгохвостий личинкоїд (Pericrocotus) |
| Вид: | Личинкоїд китайський |
| Біноміальна назва | |
| Pericrocotus ethologus (Bangs & Phillips, 1914) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
| Pericrocotus ethologus | |
| Pericrocotus ethologus | |
| 561918 | |
| 22706757 | |
| 254642 | |
Личинкоїд китайський[2] (Pericrocotus ethologus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Азії.



Опис
Довжина птаха становить 17,5-20,5 см, враховуючи довгий хвіст. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, верхня частина тіла і горло чорні, блискучі, у самиць темно-сірі або оливкові. Нижня частина тіла, надхвістя, покривні пера крил і верхні покривні пера хвоста у самців червоні. Надхвістя і смуги на крилах у самиць жовті, забарвлення нижньої частини тіла у них варіюється від темно-жовтого до білуватого, в залежності від підвиду.
Підвиди
Виділяють сім підвидів:[3]
- P. e. favillaceus Bangs & Phillips, JC, 1914 — Гімалаї (від північно-східного Афганістану і Кашміру до західного Непалу);
- P. e. laetus Mayr, 1940 — від східного Непалу і Північно-Східної Індії до півдня центрального Китаю;
- P. e. ethologus Bangs & Phillips, JC, 1914 — від Північно-Східної Індії (схід Ассаму) і північної М'янми до центрального Китаю (від Внутрішньої Монголії, Хебею і півдня Шаньсі до південного заходу Ганьсу, південного сходу Цинхаю, Юньнаня і Гуйчжоу);
- P. e. yvettae Bangs, 1921 — північно-східна М'янма, західний і південно-західний Юньнань;
- P. e. mariae Ripley, 1952 — Північно-Східна Індія (південно-східний Ассам), схід Бангладеш і західна М'янма (гори Чін);
- P. e. ripponi Baker, ECS, 1924 — східна М'янма (південь Шан) і північно-західний Таїланд;
- P. e. annamensis Robinson & Kloss, 1923 — південь центрального В'єтнаму (плато Далат).
Поширення і екологія
Китайські личинкоїди гніздяться в Афганістані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Популяції Гімалаї і Китаю взимку мігрують на південь, до центральної Індії і Південно-Східної Азії; популяції Південно-Східної Азії є переважно осілими. Китайські личинкоїди живуть у вічнозелених хвойних і широколистяних лісах і рідколіссях, зустрічаються на висоті від 900 до 3100 м над рівнем моря. Живляться комахами, їх личинками і павуками. Гніздяться з квітня по червень.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pericrocotus ethologus. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 22 квітня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).