Персі Лоу
| Персі Лоу | |
|---|---|
англ. Percy Roycroft Lowe  | |
| Народився | 2 січня 1870 Стамфорд, Стамфорд, Південний Кестівенd, Лінкольншир, Лінкольншир, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 18 серпня 1948 (78 років) |
| Країна |  Велика Британія |
| Діяльність | орнітолог, хірург |
| Галузь | зоологія, хірургія і орнітологія |
| Alma mater | Кембриджський коледж Ісусаd |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Королівський австралійський орнітологічний союзd |
| Посада | куратор, редактор і президент Британського орнітологічного союзуd |
| Нагороди | |
Персі Ройкрофт Лоу (англ. Percy Roycroft Lowe; 2 січня 1870 — 18 серпня 1948) — англійський хірург та орнітолог.
Біографія
Лоу народився 1870 року в Стемфорді (графство Лінкольншир). Вивчав медицину в коледжі Ісуса в Кембриджі. Служив цивільним хірургом під час Другої англо-бурської війни, і саме під час перебування в Південній Африці зацікавився орнітологією. Після повернення до Англії став особистим лікарем сера Фредеріка Джонстона, 8-го баронета, чиї постійні подорожі дозволили Лоу познайомитися з птахами з усього світу.[1]
Під час Першої світової війни він служив у Королівському армійському медичному корпусі; був офіцером-командиром поїзда швидкої допомоги «Принцеса Крістіан», за що нагороджений Орденом Британської імперії у 1920 році.
Лоу працював з Доротеєю Бейт над скам'янілостями страусів у Китаї.
У листопаді 1919 року він змінив Вільяма Роберта Огілві-Гранта на посаді куратора відділу птахів у Музеї природної історії в Лондоні та вийшов на пенсію у 1935 році у свій шістдесят п'ятий день народження. Його наступником став Норман Бойд Кіннер.
Він був редактором «Бюлетеня Британського клубу орнітологів» з 1920 по 1925 роки і президентом Британської спілки орнітологів з 1938 по 1943 роки. У 1933 році він був одним із одинадцяти людей які брали участь у зверненні, що призвело до заснування Британського фонду орнітології — організації для вивчення птахів на Британських островах.[2] У своїй публікації 1936 року «Зяблики Галапагоських островів у зв'язку з концепцією видів Дарвіна» він ввів термін «зяблики Дарвіна».[3]
У 1939 році його було обрано членом-кореспондентом Королівського австралазійського союзу орнітологів, а в 1946 році він був нагороджений медаллю Годмена-Салвіна Британського орнітологічного союзу.[4][5]
Вимерлий вид пінгвінів, Archaeospheniscus lowei, був названий на його честь, щоб відзначити його дослідження скам'янілостей пінгвінів.[6]
Публікації
- Lowe, P. R. (1911), A naturalist on desert islands, London: Witherby & Co
- Lowe, P. R. (1913), Our Common Sea-Birds, London: Country Life
- Lowe, P. R. (1936), The finches of the Galapagos in relation to Darwin's conception of species, Ibis, 78 (6): 310—321, doi:10.1111/j.1474-919x.1936.tb03376.x
Примітки
- ↑ Kinnear, N. B. (1948). Dr. P. R. Lowe, O.B.E. Nature (англ.). 162 (4116): 443. Bibcode:1948Natur.162..443K. doi:10.1038/162443a0. ISSN 1476-4687.
- ↑ Observers of Birds (PDF). The Times. 1 липня 1933.
- ↑ Steinheimer, 2004
Lack, 1940 - ↑ Medals and Awards. British Ornithological Union. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Percy R. Lowe [picture]. National Library of Australia (англ.). 1946. Процитовано 1 липня 2024.
- ↑ Miskelly, C. M. (2022). Lowe's penguin. New Zealand Birds Online. Процитовано 1 липня 2024.
Посилання
- Lack, David (1940), Evolution of the Galapagos Finches, Nature (опубліковано 7 вересня 1940), 146 (3697): 324—327, Bibcode:1940Natur.146..324L, doi:10.1038/146324a0
- Steinheimer, F. D. (2004), Charles Darwin's bird collection and ornithological knowledge during the voyage of H.M.S. Beagle, 1831–1836, Journal of Ornithology, 145 (4): 300—320, doi:10.1007/s10336-004-0043-8, процитовано 8 грудня 2008
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).