YaChudo

Pelecyphora aselliformis

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

?Pelecyphora aselliformis
укр. Пелецифора азелліформіс

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Порядок:Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:Кактусові (Cactaceae)
Підродина:Cactoideae
Триба:Cacteae
Рід:Пелецифора (Pelecyphora)
Вид:Пелецифора азеллоподібна
Біноміальна назва
Pelecyphora strobiliformis
C.Ehrenb., 1843
Синоніми
Ariocarpus aselliformis (Ehrenb.) Web. in Bois
Mammillaria aselliformis (Ehrenb.) H.P.Kelsey & Dayton,
Mammillaria asellifera Monville ex Web. in Bois.
Посилання
Вікісховище:Category: Pelecyphora aselliformis
Віківиди:Pelecyphora aselliformis
EOL:5194677
IPNI:137425-1
МСОП:152618
NCBI:130166

Pelecyphora aselliformis (укр. Пелецифора азелліформіс, Пелецифора азеллоподібна)[1] — вид кактусів з роду пелецифора.

Етимологія

Видова назва пов'язана зі схожістю ареол рослини з лускою цінної морської риби — «азелли».

Ареал

Мексика (штат Сан-Луїс-Потосі, в тіні чагарників, на висоті близько 1 800 м над рівнем моря).

Pelecyphora aseliformis — форма з рожево-фіолетовими квітками
Peleciphora aselliformis «kaktalia» — форма з рожевими квітками

Морфологічний опис

Молоде стебло — булавовидне, пізніше — кулясте або циліндричне, до 6 см заввишки і до 4 см в діаметрі. З віком обростають дітками. Горбки спірально розташовані, подовжені, зверху ніби обрізані і увінчані овальною диморфною ареолою. Колючки гребневидно розташовані, тільки радіальні, 40-60 в ареолі, білі. Ареоли з колючками зовні нагадують мокрицю. Корінь ріпоподібний. Квітки рожево-фіолетові, 2-3 см в діаметрі. З'являються в апікальній зоні.

Використання

Peleciphora aselliphormis на батьківщині за вміст мескаліну, як і в лофофорі («пейотль») називають «пейотілло». Але порівняно з лофофорою вміст цього галюциногену настільки малий, що не викликає відчутного ефекту. Пелецифора також містить незначну кількість анхалідіну, горденіну, N-метилмескаліну, пеллотіну та ін. Більшість із цих речовин містяться у лофофорі в більших кількостях. Пейотілло використовується з терапевтичною метою, однак нічого не відомо про його церемоніальне використання.

Pelecyphora aselliformis (як і більшість інших психоактивних кактусів) має для збирачів рослин особливе значення, оскільки вважається рідкісним видом і дуже цінується торговцями та колекціонерами. З цієї причини деякі популяції протягом десятиліть піддавались грабіжницьким зборам. Однак по мірі покращення охорони та припинення розграбування популяцій вони знову самостійно відновлюються. Зайняті рослинами ареали досить малі, з розсіяними і, у деяких випадках, відділеними одна від одної колоніями. У добре відомих та сильно постраждалих від незаконного збору популяціях рослини малочислені, тоді як у маловідомих людям місцях в колонії може бути до 10 000 рослин. У таких місцях стебла можуть досягати діаметра до 8 см, а квіти — до 3,5 см у діаметрі. Тут між колоніями відсутні чіткі межі — вони настільки розростаються, що зливаються одна з одною і вкривають усю можливу поверхню ґрунту.

Природоохоронний статус

Вид занесений до Додатку I CITES.[2]

Входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Примітки

  1. ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. ↑ [[CITES]]. Архів оригіналу за 19 травня 2007. Процитовано 12 червня 2011. CITES (англ.)

Література

  • Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
  • Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
  • Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).