Гуріал бурокрилий
| ?Гуріал бурокрилий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшеподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Підродина: | Альціонні (Halcyoninae) |
| Рід: | Гуріал (Pelargopsis) |
| Вид: | Гуріал бурокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Pelargopsis amauroptera (Pearson JT, 1841)[2][3] | |
| Синоніми | |
| Pelargopsis amauropterus (Pearson, 1841) [orth. error]} | |
| Посилання | |
| Pelargopsis amauroptera | |
| Pelargopsis amauroptera | |
| 692690 | |
| 22683213 | |
| 2231520 | |
Гуріал бурокрилий[4] (Pelargopsis amauroptera) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae).
Поширення
Вид поширений вздовж північного та східного узбережжя Бенгальської затоки і Андаманського моря. Трапляється в Бангладеш, Індії, Малайзії, М'янмі і Таїланді. Його природне середовище існування — субтропічні або тропічні мангрові ліси.
Спосіб життя
Птахи харчуються в основному ракоподібними і рибою. Крабів або викопують із мулу, або хапають під час відпливу, коли вони блукають по мулу. Рибу ловлять пірнаючи у воду. Для будівництва гнізда риють тунель в ярах або крутих берегах річок. Розміри такого тунелю: ширина 10 см, довжина 30-60 см з камерою діаметром 20 см на кінці. Кладка складається з трьох-чотирьох яєць.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pelargopsis amauroptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 7 листопада 2022
- ↑ Pearson, J. T. (1841). Catalogue of the birds in the museum of the Asiatic Society. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 10 (2): 628—660.
- ↑ Pearson, J. T. (1839). Observations on the "Report on the museum of the Asiatic Society, by Dr. Wm. Jameson," published in the Journal for March, 1839. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 8: 419—429.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).