Pelagophycus porra
| ?Pelagophycus porra | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Sar |
| Відділ: | Страменопіли (Stramenopiles) |
| Тип: | Хромофітові водорості (Heterokontophyta) |
| Клас: | Бурі водорості (Phaeophyceae) |
| Ряд: | Ламінаріальні (Laminariales) |
| Родина: | Ламінарієві (Laminariaceae) |
| Рід: | Pelagophycus Areschoug, 1881 |
| Вид: | P. porra |
| Біноміальна назва | |
| Pelagophycus porra (Léman) Setchell | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Віківиди: | Pelagophycus porra |
 ITIS: | 11284 |
 NCBI: | 50952 |
Pelagophycus porra — вид водоростей родини ламінарієві (Laminariaceae) (класу бурих водоростей).[1]
Поширення
Водорость поширена в приливних лісах у прибережних водах південної частини Каліфорнії та північно-західного узбережжя півострова Нижня Каліфорнія, у водах глибиною від 20 метрів до 90 метрів. Росте при температурі води не вище 16 °C.
Опис
Сітчаста слань виростає в довжину від 3 до 27 метрів. Ризоїди довгі, пластинчасті, розпростерті. Нерозгалужений трубчастий каулоїд поступово розширюється і після невеликого звуження закінчується повітряним міхуром діаметром 6-20 сантиметрів. Від повітряного міхура відростають два філоїдних відростка. З поступовим зростанням наконечник далі роздвоюється. Довжина лопатей до 5-20 метрів, ширина до 1 метра. На краю та обох сторонах лопатей є невеликі колючі нарости.
Спорофіт однорічний, але може зберігатися до 2 років.
Екологія
Більшість представників популяції розвиваються на глибині 21-30 метрів, куди падає 5-10 % синьо-зеленого світла на поверхні, але дорослі рослини на зовнішньому краю популяції (глибина 38 метрів) отримують менше, ніж 1 % поверхні синьо-зеленого світла.
Розмноження
Спори утворюються в одногніздких спороцистах, розташованих по обидва боки листків. Як і у більшості водоростей, рослини випускають спори перед тим, як приземлитися на дно океану. Ці спори спочатку розвиваються в гаметофіти, потім у зрілі водорості. Життєвий цикл водорості триває близько року.
Гібриди між видами роду Pelagophycus і видами роду Macrocystis спостерігалися в природному стані і були отримані в лабораторії. Хоча більшість із цих гібридів є стерильними та мають меншу тривалість життя, вчені нещодавно виявили гібрид із 15 листями та випромінюванням функціональних спор. Були виявлені також гібриди Pelagophycus і Dictyoneuropsis.
Примітки
- ↑ Fisher, K; Martone, P.T. (Квітень 2014). Field Study of Growth and Calcification Rates of Three Species of Articulated Coralline Algae in British Columbia, Canada. BIOLOGICAL BULLETIN. 226 (2): 121—130. doi:10.1086/bblv226n2p121. PMID 24797094.
Посилання
- Fejtek, Stacie; Edwards, Matthew; Kim, Kwang Young (Січень 2011). Elk Kelp, Pelagophycus porra, distribution limited due to susceptibility of microscopic stages to high light. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology. 396 (2): 194—201. doi:10.1016/j.jembe.2010.10.022.
|
Це незавершена стаття з альгології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).