Pastinaca clausii
| ?Pastinaca clausii | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Tordylieae |
| Рід: | Пастернак (Pastinaca) |
| Вид: | P. clausii |
| Біноміальна назва | |
| Pastinaca clausii (Ledeb.) Calest., 1905 | |
| Синоніми | |
| Malabaila graveolens (Spreng.) Hoffm. Pastinaca graveolens Bieb., non Hoffm. | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Pastinaca clausii |
| IPNI: | 1004016-1 |
 NCBI: | 405845 |
Pastinaca clausii (степовий пастернак запашний як Malabaila graveolens[1], малабайла пахуча як Malabaila graveolens[2] — вид рослин з родини окружкових (Apiaceae), поширений у південній і південно-східній Європі, Казахстані, Сирії.
Опис
Дворічна чи багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50–100 см. Стебло ребристе, м'яко запушене сіруватими відстовбурченими волосками. Листки перисторозсічені, нижні на черешках, з довгасто-яйцеподібними глибоко-лопатевими або надрізаними нерівнобокими біля основи, клиноподібними, пильчато-зубчастими часточками; верхні листки скорочені до піхви. Центральний зонтик ≈ 10 см в діаметрі, з 10–27 променями, бічні дрібніші, без обгортки; обгорточки однобокі, з 3–7 листочками. Плоди 6–7 мм довжиною, зі щільними широкими крайовими ребрами[2].
Поширення
Поширений у південній і південно-східній Європі, Казахстані, Сирії[3][4][5].
В Україні вид на сухих степових схилах, галявинах — у південній частині Лісостепу, зрідка; в Степу і Криму, нерідко[2].
Джерела
- ↑ Malabaila graveolens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 238, 239.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11.07.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.07.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 11.07.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).