Пасифлора інкарнатна

Пасифлора інкарнатна
	Квітка
	Плід
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Пасифлорові (Passifloraceae)
Рід:	Пасифлора (Passiflora)
Вид:	Пасифлора інкарнатна (P. incarnata)
Біноміальна назва
	Passiflora incarnata; L., 1753
Синоніми
	Passiflora edulis Sims

Страстоцвіт м'ясочервоний^[1]^[2] або тілесний^[1], пасифлора інкарнатна^[3] (Passiflora incarnata; від лат. passio — страждання; incarnatus — інкарнатний, м'ясочервониий, тілесний^[4]) — рослина з родини пасифлорові (Passifloraceae). Батьківщина страстоцвіту м'ясочервоного — Бразилія.

Поширення і екологія

Рослина походить з тропічних районів Бразилії. Вторинний ареал природного зростання — субтропічні райони континентальної Північної Америки і Бермудські острови.

Культивується також в країнах Південно-Східної Азії і на Філіппінах. З 1960 р. розпочато її інтродукцію в Грузії (Аджарія). В Україні культивується як плодова рослина з 2000 р^[1].

Біологічний опис

Це — багаторічна трав'яниста ліана з витким стеблом довжиною до 9 м. Під землею розвиваються довгі горизонтальні кореневища, зі сплячих бруньок яких виникають нові надземні вкриті листками стебла або підземні пагони.

Листя почергово глибокотрьохроздільні з дрібнопильчастим краєм, до 20 см в діаметрі, сидять на довгих черешках. У пазухах листя розвиваються вусики.

Квітки великі поодинокі, до 7-9 см діаметром, сидять на довгих квітконіжках, з п'ятьма чашолистками. Чашолистки ланцетоподібні, шкірясті, з шипуватими виростами на верхівці. Віночок складається з п'яти вільних пелюсток і «корони», що складається з двох кілець ниткоподібних облямівок, як і пелюстки, що мають яскраво-фіолетове забарвлення. Така своєрідна будова віночка зумовили ще одну назву рослини: «Кавалерська зірка».

Плід — ягода жовтого кольору, опадає при дозріванні.

Хімічний склад

Трав'янисті частини рослини містять 0,5 % гармана, гарміна і гармолу, що представляють собою індольні алкалоїди. Там також містяться флавоноїди (вітексин, кверцетин, апігенін, лютеолін), кумарини та хінони.

Використання

Трав'янисті частини рослини використовуються в сучасній медицині для приготування лікарських засобів (найчастіше рідкого екстракту), діють як седативний і легкий снодійний засіб, впливаючи на центральну нервову систему при неврастенії, безсонні, хронічному алкоголізмі, клімактеричних розладах. Екстракт пасифлори входить до складу препарату «Пасит». Желеподібна м'якоть плодів їстівна і використовується для приготування желе і джемів. На відміну від незимостійких центральноамериканських і південноамериканських родичів (маракуя, солодка гранаділла, гігантська гранаділла, бананова гранаділла, жовта гранаділла і чулюпа), страстоцвіт м'ясочервоний культивується в Україні садівниками-аматорами заради плодів^[1].

Посилання

Пасифлора інкарнатна // Фармацевтична енциклопедія

Література

Пасифлора м'ясо-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 321-322. — ISBN 5-88500-055-7.
Ліки в оториноларингології / Під ред. О. Кіцери, Р. Рудого, О. Левицької. — Львів: Медицина світу, 1999. — 408 с. — ISBN 966—7475—03—4 (див. онлайн)

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

↑ ^а ^б ^в ^г Mezhenskyj, Volodymyr; Mezhenska, Liudmyla; Yakubenko, Borys (13 листопада 2014). Rare small fruit crops // Нетрадиційні ягідні культури. doi:10.13140/2.1.2083.0400. ISBN 978-617-7202-09-6.
↑ Mezhenskyj, V. M.; Mezhenska, L. O.; Krasovskyi, V. V.; Cherniak, T. V.; Fedko, R. M. (30 травня 2022). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 13. Таксономічне різноманіття та назви субтропічних плодових рослин колекції Хорольського ботанічного саду. Plant varieties studying and protection (укр.). 18 (1): 14—23. doi:10.21498/2518-1017.18.1.2022.257583. ISSN 2518-7457.
↑ ПАСИФЛОРА ІНКАРНАТНА. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 23 серпня 2026.
↑ Забинкова, Н. Н.; Кирпичников, М. Э. (1957). чл.-корр. АН СССР Б. К. Шишкин (ред.). Латинско-русский словарь для ботаников. Справочное пособие по систематике высших растений (рос.). Т. 2. Москва ; Ленинград: Издательство Академии наук СССР. с. 335 с.

[:0-1] а ^б ^в ^г Mezhenskyj, Volodymyr; Mezhenska, Liudmyla; Yakubenko, Borys (13 листопада 2014). Rare small fruit crops // Нетрадиційні ягідні культури. doi:10.13140/2.1.2083.0400. ISBN 978-617-7202-09-6.

[2] Mezhenskyj, V. M.; Mezhenska, L. O.; Krasovskyi, V. V.; Cherniak, T. V.; Fedko, R. M. (30 травня 2022). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 13. Таксономічне різноманіття та назви субтропічних плодових рослин колекції Хорольського ботанічного саду. Plant varieties studying and protection (укр.). 18 (1): 14—23. doi:10.21498/2518-1017.18.1.2022.257583. ISSN 2518-7457.

[3] ПАСИФЛОРА ІНКАРНАТНА. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 23 серпня 2026.

[4] Забинкова, Н. Н.; Кирпичников, М. Э. (1957). чл.-корр. АН СССР Б. К. Шишкин (ред.). Латинско-русский словарь для ботаников. Справочное пособие по систематике высших растений (рос.). Т. 2. Москва ; Ленинград: Издательство Академии наук СССР. с. 335 с.

[1]

[2]

[3]

[4]