Пісняр тропічний
| ?Пісняр тропічний | |
|---|---|
Самець | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Піснярові (Parulidae) |
| Рід: | Пісняр (Setophaga) |
| Вид: | Пісняр тропічний |
| Біноміальна назва | |
| Setophaga pitiayumi (Vieillot, 1817) | |
Мапа поширення S. pitiayumi Лише влітку Цілорічний ареал | |
| Синоніми | |
| Setophaga americana pitiayumi Parula pitiayumi | |
| Посилання | |
| Setophaga pitiayumi | |
| 950034 | |
| 103798640 | |
| 125949 | |
Пісняр тропічний[2] (Setophaga pitiayumi) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Поширений в Центральній та Південній Америці.
Поширення
Це осілий вид, який поширений від крайнього південного сходу Техасу в США до півночі Аргентини та Уругваю.
Підвиди
- S. p. nigrilora (Coues, 1878) – південний кордон США та східна Мексика;
- S. p. pulchra (Brewster, 1889) – Західна Мексика;
- S. p. insularis (Lawrence, 1871) – острови Трес-Маріас біля західної Мексики;
- S. p. graysoni (Ridgway, 1887) – острови Сокорро та Ревільягігедо біля західної Мексики;
- S. p. inornata (S. F. Baird, 1864) – від Південної Мексики до Панами та Північно-Західної Колумбії;
- S. p. cirrha (Wetmore, 1957) – острів Койба поблизу Панами;
- S. p. pacifica (von Berlepsch & Taczanowski, 1884) – Південно-Західна Колумбія до Північно-Західного Перу;
- S. p. alarum (Chapman, 1924) – Східний Еквадор і Північне Перу;
- S. p. pitiayumi (Vieillot, 1817) – більша частина Південної Америки.
Опис
Тіло близько одинадцяти сантиметрів завдовжки. Верхня частина оперення переважно синьо-сіра з зеленуватими плямами; нижня частина оперення жовта, тьмянішає помаранчевим до грудей. На надкрилах є дві білі смуги крил. У самця є чорне оперення голови, яке відсутнє у самиці. Самиці також мають тьмяніше оперення в цілому.
Спосіб життя
Харчується переважно комахами та павуками. Іноді також поїдає ягоди.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Setophaga pitiayumi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 28 липня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Parula pitiayumi: Vocalizations from «Avifauna of the Interior of Ceará, Brasil»
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).