Астрильд-мурахоїд рудогрудий
| ?Астрильд-мурахоїд рудогрудий | |
|---|---|
 Самець рудогрудого астрильда-мурахоїда (ліс Бвінді, Уганда) | |
 Самиця рудогрудого астрильда-мурахоїда (ліс Бвінді, Уганда) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Астрильд-мурахоїд (Parmoptila) |
| Вид: | Астрильд-мурахоїд рудогрудий |
| Біноміальна назва | |
| Parmoptila jamesoni (Shelley, 1890) | |
| Синоніми | |
| Parmoptila rubrifrons jamesoni Pholidornis jamesoni | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Parmoptila jamesoni |
 Віківиди: | Parmoptila jamesoni |
 ITIS: | 916644 |
 МСОП: | 22734135 |
 NCBI: | 208082 |
Астри́льд-мурахоїд рудогрудий[2] (Parmoptila jamesoni) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Мешкає в Центральній Африці. Раніше вважався підвидом червонолобого астрильда-мурахоїда, однак у 2003 році був визнаний окремим видом[4].
Опис
Довжина птаха становить 11-12 см, вага 9,5 г. У самців лоб червоний, щоки, горло і решта нижньої частини тіла рудувато-коричневі, верхня частина голови і решта верхньої частини тіла оливково-коричневі, надхвістя і хвіст більш темні. Від дзьоба до очей ідуть тонкі темно-коричневі смуги. У самиць червона пляма на лобі відсутня, передня частина голови у них повністю рудувато-коричнева. Нижня частина тіла сірувато-коричнева, пера на ній мають темні краї, що формують характерний лускоподібний або смугастий візерунок. Очі червонувато-карі, дзьоб чорнуватий, лапи тілесного кольору.
Поширення і екологія
Рудогруді астрильди-мурахоїди мешкають на півночі Демократичної Республіки Конго, в горах Альбертінського рифту на заході Уганди і в лісі Мінзіро на північному заході Танзанії. Вони живуть в підіску вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, часто поблизу водойм. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками. Живляться переважно мурахами, яких шукають на деревах, серед гілок, листя і кори. Гніздо кулеподібне, велике (діаметром до 30 см), розміщується на гілках невисоких дерев. В кладці 3-4 білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Parmoptila jamesoni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ M.W. Woodcock. Systematics and confusion in the genus Parmoptila. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 123 (4), ss. 274-277, 2003.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).