YaChudo

Paranthrene tabaniformis

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

?Paranthrene tabaniformis
Імаго (м. Донецьк, Україна)
Імаго (м. Донецьк, Україна)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Підтип:Шестиногі (Hexapoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Ряд:Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина:Склівки (Sesiidae)
Рід:Paranthrene
Вид:P. tabaniformis
Біноміальна назва
Paranthrene tabaniformis
(Rottemburg, 1775)
Посилання
Вікісховище:Paranthrene tabaniformis
EOL:944181
NCBI:301677

Paranthrene tabaniformis — вид лускокрилих комах з родини cклівок (Sesiidae).

Один із найнебезпечніших шкідників дерев родини вербових (тополі Populus spp.[1] та верби Salix spp.)[2] у багатьох регіонах Голарктики[3].

Опис

Дорослі особини мають розмах крил 20-38 мм. Передні крила без прозорих віконець у дистальній частині[3], значною мірою вкриті коричневими лусочками[2], колір яких варіюється від світло- до темно-коричневих. Хоботок наявний, темно-коричневий або чорний. Тегули чорні (іноді з короткою жовтою облямівкою або жовтими плямами на задньому краї)[3]. Антени (вусики) обох статей складаються з трьох сегментів, при цьому у самиць вони булавоподібні, а у самців — гребінчасті[4], колір варіюється від світло-коричневого до чорного, за довжиною сягають майже половини переднього крила. Задньогруди від коричневих до чорних, іноді з двома невеликими жовтими плямами та жовтими кільцями. На черевці 2, 4, 6, а іноді й 7-й сегменти мають жовті кільця. У підвиду P. t. synagriformis (Rambur, 1866) та проміжних форм жовті кільця є на всіх сегментах.[3].

Поширення

Зустрічається майже по всій Європі, у Північній Африці та на значній території Азії. Номінативний підвид поширений у Південній, Центральній та частині Північної Європи.

Підвид P. t. synagriformis (Rambur, 1866) присутній на південному сході Франції, Сардинії, Піренейському півострові. У Південній Італії, на Сицилії та Сардинії трапляються проміжні форми, до яких належать особини, завезені на Мальту[3].

Спосіб життя

Є шкідником тополевих і вербових розсадників, плантацій, міських екосистем. Імаго літають із кінця травня по липень[2], інколи зустрічаються в серпні[3]. Гусениці прокладають ходи в молодих пагонах та гілках дерев. На уражених рослинах утворюються характерні здуття та деформації, що завдає серйозної естетичної шкоди декоративним деревам[1]. Відкладання яєць відбувається переважно в другій половині дня. Залежно від способу відкладання яєць розрізняють кілька типів розвитку гусениць:

  1. На гілках та кореневій парості: гусениці, що щойно вилупилися, вгризаються в кору та деревину. Вони заселяють старі гали (наприклад, утворені Saperda populnea) або формують подібні власні. На другий рік вигризають короткий центральний хід у гілці.
  2. У тріщинах кори стовбурів та гілок: яйця відкладаються в тріщини кори від рівня ґрунту до крони дерева, зазвичай у пошкоджених або хворих місцях. Потім гусениці вгризаються в кору й деревину, утворюючи проходи, подібні до першого типу.
  3. У тріщинах кори молодих дерев: яйця відкладаються в тріщини кори дуже молодих дерев неподалік від рівня ґрунту. Після вилуплення гусениці вгризаються в деревину та коріння, утворюючи хід у центральній частині стовбура або в корінні, де й заляльковуються після другої зимівлі. У разі ураження кількома гусеницями дерево може загинути.
  4. На пнях: яйця відкладаються на пні кормових дерев. Гусениці вгризаються в деревину пнів або порослевих пагонів. Подальший розвиток відбувається аналогічно до попередніх типів.

Гусениця P. tabaniformis не утворює кокона. Вона заляльковується у власному ході, як правило, після другої зимівлі (однорічний розвиток трапляється як виняток) у лялечковій камері з тонкою кришечкою. Лялечка прикрита лише тонким шаром кори[3].

Заходи боротьби

Чисельність популяції обмежують обробками системними фосфорорганічними та піретроїдними інсектицидами, використанням біологічних чинників, таких як паразитоїди.

Паразитоїдний комплекс P. tabaniformis в Європі включає близько 30 видів із родин Ichneumonidae, Braconidae, Encyrtidae, Tachinidae, які в деяких випадках знижують чисельність шкідника до 65%[1].

Примітки

  1. ↑ а б в Georgiev, G. (2000). Studies on larval parasitoids of Paranthrene tabaniformis (Rott.) (Lepidoptera: Sesiidae) on urban poplars (Populus spp.) in Sofia, Bulgaria. Annals of Forest Science (англ.). 57: 182. doi:10.1051/forest:2000168.
  2. ↑ а б в 52.004 BF372 Dusky Clearwing Paranthrene tabaniformis (Rottemburg, 1775) - UKMoths. www.ukmoths.org.uk (англ.). Процитовано 19 липня 2026.
  3. ↑ а б в г д е ж Mifsud, David; Farrugia, Charles; Sammut, Paul M. (2003). On the introduction of Paranthrene tabaniformis (Rottemburg, 1775) in Malta (Insecta: Lepidoptera: Sesiidae) (PDF). The Central Mediterranean Naturalist (англ.). 4 (1): 68.
  4. ↑ Zheng Y. F., Dong Y. L., Yang Z. F. (2023). Antennal and proboscis sensilla characteristics of Paranthrene tabaniformis (Lepidoptera: Sesiidae). Microscopy Research and Technique (англ.). 86 (4): 452—464. doi:10.1002/jemt.24285.

Посилання

  • Eublemma gratiosa. UkrBIN. Національна мережа інформації з біорізноманіття.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).