YaChudo

Панелус малий

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

?Панелус малий

Біологічна класифікація
Царство:Гриби (Fungi)
Тип:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Міценові (Mycenaceae)
Рід:Панелус (Panellus)
Вид:Панелус малий
Біноміальна назва
Panellus pusillus
(Pers. ex Lév.) Burds. & O.K.Mill. (1975)
Синоніми
Gloeoporus pusillus Pers. ex Lév. (1844)
Favolus rhipidum var. pusillus Bull. (1943)
Dictyopanus pusillus (Pers. ex Lév.) Singer (1945)
Посилання
Вікісховище:Panellus pusillus
EOL:1008637
NCBI:160031
MB:319152
IF:319152

Панелус малий (Panellus pusillus) — вид грибів родини міценових (Mycenaceae). Широко поширений вид, зафіксований в Австралії[1], Азії, Європі, Північній та Південній Америці[2]. Сучасну назву отримав 1975 року, але відомий під багатьма іменами відтоді, як французький лікар і міколог Жозеф-Анрі Леве́йє вперше описав його 1844 року як Gloeoporus pusillus[3].

Гриб утворює плоскі широко-округлі, віялоподібні чи ниркоподібні капелюшки завширшки до 16 мм, білуваті до буруватого кольору, прикріплені короткими цупкими ніжками, розташованими ексцентрично, що надає грибу вигляду віяла. Його світіння відоме понад пів століття й спостерігається як у плодовому тілі, так і в міцелії — у природі та в лабораторних культурах[4], хоча воно доволі слабке й потребує звикання очей до темряви[5].

Гриб поширений і часто росте густими групами чи скупченнями на гнилій деревині. Сучасні дослідження вивчають потенціал P. pusillus як інструменту для делігніфікації лігноцелюлозної сировини завдяки його ферментативній активності[6].

Таксономія

Уперше описаний як Gloeoporus pusillus Жозефом-Анрі Левейє 1844 року. Вид мав тривалу таксономічну історію й неодноразово переносився до різних родів, унаслідок чого має численні синоніми: Dictyopanus pusillus, Favolus pusillus var. pallidus, Favolus rhipidium var. pusillus, Polyporus rhipidium, Laschia guaranitica та Polyporus pusillus. Сучасну назву 1975 року дали американські мікологи Гарольд Г. Бурдсалл-молодший та Орсон К. Міллер-молодший[4].

Гриб англійською відомий як «little ping-pong bat» («маленька ракетка для пінг-понгу»). Видовий епітет pusillus означає «дуже малий»[7]. У Японії гриб називають Hinano-uchiwa — «віяло принцеси» — через його форму[8].

Опис

Гриб доволі малий, легко непомітний удень, найширший капелюшок сягає 16 мм. Ніжка завдовжки до 6 мм, завтовшки 1–2 мм, розташована ексцентрично чи прикріплена збоку капелюшка, забарвлена як капелюшок. Капелюшок опуклий, напівкруглий до ниркоподібного чи віялоподібного; верхня поверхня біла до білуватої в молодому віці, з віком стає рожевувато-бежевою до блідо-лососевої. Плодоносна поверхня складається з кутастих пор, приблизно 2–5 на мм. М'якуш завтовшки до 2 мм, твердий і білий, без вираженого запаху й смаку[7].

Схожі види

Споріднений вид Панелус сяючий (P. stipticus) дуже схожий, але має пластинки замість пор і сильніше світіння[5].

Поширення та екологія

Зафіксований на майже всіх континентах, окрім Африки та Антарктиди; найпоширеніший у Флориді, де багато вологи, зазвичай росте густими скупченнями на гнилому листі листяних дерев у затінку[7]. Загалом надає перевагу тропічному й субтропічному клімату, трапляється на бамбуку, евкаліпті та навіть сосні[8]. Спричиняє біле гниття деревини, розкладаючи лігнін, целюлозу та геміцелюлозу.

Японський фольклор

У Японії з біолюмінесцентними грибами, зокрема P. pusillus, пов'язано чимало фольклору — наприклад, kitsune-bi («лисяче полум'я») та mino-bi («вогонь дощового плаща»), які частково пояснювали світіння міцелію на гнилій деревині чи соломі. Японолог Кацумі Масуда висловив припущення, що саме P. pusillus відповідає за світіння бамбука в класичній японській казці «Такеторі-моноґатарі» («Повість про різальника бамбука»)[8].

Примітки

  1. ↑ Grgurinovic CA. (1997). Larger Fungi of South Australia. Botanic Gardens of Adelaide and State Herbarium. с. 679. ISBN 978-0-7308-0737-7.
  2. ↑ Zhishu B, Zheng G, Taihui L (1993). The Macrofungus Flora of China's Guangdong Province. New York: Columbia University Press. с. 332. ISBN 978-962-201-556-2.
  3. ↑ Zhang, Qiu-Yue; Liu, Hong-Gao; Papp, Viktor; Zhou, Meng; Wu, Fang; Dai, Yu-Cheng (2022). Taxonomy and Multi-Gene Phylogeny of Poroid Panellus (Mycenaceae, Agaricales) With the Description of Five New Species From China. Frontiers in Microbiology. 13: 928941. doi:10.3389/fmicb.2022.928941. PMC 9363832. PMID 35966669.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ а б Burdsall, Harold H. Jr.; Miller, Orson K. Jr. (1976). A Reevaluation of Panellus and Dictyopanus (Agaricales) (PDF). с. 79—97.
  5. ↑ а б Sivinski, John M. (1998). Phototropism, Bioluminescence, and the Diptera. The Florida Entomologist. 81 (3): 288. doi:10.2307/3495919.
  6. ↑ Rueda, Andrés M.; Santos, Yossef López de los; Vincent, Antony T.; Létourneau, Myriam; Hernández, Inés; Sánchez, Clara I.; V, Daniel Molina; Ospina, Sonia A.; Veyrier, Frédéric J.; Doucet, Nicolas (2020). Genome sequencing and functional characterization of a Dictyopanus pusillus fungal enzymatic extract offers a promising alternative for lignocellulose pretreatment of oil palm residues. PLOS ONE. 15 (7): e0227529. doi:10.1371/journal.pone.0227529. PMC 7392265. PMID 32730337.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ а б в Bessette, Alan E; Smith, Dianna G.; Bessette, Arleen R. (2021). Polypores and Similar Fungi of eastern and Central North America (вид. 1st). Austin, Texas: University of Texas Press. с. 246. ISBN 978-1-4773-2274-1.
  8. ↑ а б в Oba, Yuichi; Hosaka, Kentaro (26 травня 2023). The Luminous Fungi of Japan. Journal of Fungi. 9 (6): 615. doi:10.3390/jof9060615. PMC 10302135. PMID 37367550.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).