Panaspis wahlbergii
| ?Panaspis wahlbergii | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Panaspis |
| Вид: | P. wahlbergii |
| Біноміальна назва | |
| Panaspis wahlbergii (A. Smith, 1849) | |
| Синоніми | |
| Cryptoblepharus wahlbergi Ablepharus wahlbergi Ablepharus wahlbergii Afroablepharus wahlbergi Afroablepharus wahlbergii Panaspis wahlbergi | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Panaspis wahlbergii |
 Віківиди: | Panaspis wahlbergii |
 EOL: | 815949 |
 МСОП: | 199843 |
 NCBI: | 245594 |
Panaspis wahlbergii (змієокий сцинк ангольський) — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Мешкає в Африці на південь від Сахари. Вид названий на честь шведського натураліста Югана Аугуста Вальберга[3].
Поширення і екологія
Ангольські змієокі сцинки мешкають в Демократичній Республіці Конго, Анголі, Намібії, Замбії, Зімбабве, Ботсвані, Мозамбіку, ПАР і Есватіні. Вони живуть в саванах і на луках, серед трави і опалого листя. Самиці відкладають від 2 до 6 яєць.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Panaspis wahlbergii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 грудня 2022
- ↑ Panaspis wahlbergii у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Afroablepharus wahlbergi, p. 278).
Джерела
- Medina, Maria F.; Bauer, Aaron M. [французькою]; Branch, William R.; Schmitz, Andreas [французькою]; Conradie, Werner; Nagy, Zoltán T.; Hibbitts, Toby J.; Ernst, Raffael; Portik, Daniel M.; Nielsen, Stuart V.; Colston, Timothy J.; Kusamba, Chifundera; Behangana, Mathias; Rödel, Mark-Oliver [французькою]; Greenbaum, Eli (2016). Molecular phylogeny of Panaspis and Afroablepharus skinks (Squamata: Scincidae) in the savannas of sub-Saharan Africa. Molecular Phylogenetics and Evolution. 100: 409—423. doi:10.1016/j.ympev.2016.04.026.
- Smith A (1849). Illustrations of the Zoology of South Africa; Consisting Chiefly of Figures and Descriptions of the Objects of Natural History Collected during an Expedition into the Interior of South Africa, in the Years 1834, 1835, and 1836; Fitted out by "The Cape of Good Hope Association for Exploring Central Africa:" Together with a summary of African Zoology, and an Inquiry into the Geographical Ranges of Species in that Quarter of the Globe. [Volume III. Reptilia.] London: Lords Commissioners of her Majesty's Treasury. (Smith, Elder and Co., printers). 48 Plates + unnumbered pages of text + Appendix. (Cryptoblepharus wahlbergii, new species, Appendix, p. 10).
- Spawls, Stephen; Howell, Kim; Hinkel, Harald; Menegon, Michele (2018). Field Guide to East African Reptiles, Second Edition. London: Bloomsbury Natural History. 624 pp. ISBN 978-1472935618. (Panaspis wahlbergi, p. 165).
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).