YaChudo

Palaeolama

Переглядів: 1. Оновлено 10.11.2026.

Palaeolama
Період існування: плейстоцен — голоцен 1.9–0.0034 млн р. т.
▼
Скам'янілості Palaeolama
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Верблюдові (Camelidae)
Підродина: Camelinae
Триба: Lamini
Рід: †Palaeolama
Gervais, 1869
Типовий вид
†Palaeolama weddeli
Gervais, 1855
Види

†P. aequatorialis (Hoffstetter, 1952)
†P. brevirostris (Rusconi, 1930)
†P. crassa (Hoffstetter, 1952)
†P. crequii (Boule & Thévenin, 1920)
†P. leptognata (Ameghino, 1889)
†P. major (Liais, 1872)
†P. mirifica (Simpson, 1929)
†P. niedae (Guérin & Faure, 1999)
†P. paradoxa (Cabrera, 1935)
†P. promesolithica (Ameghino, 1889)
†P. reissi (Branco, 1883)
†P. weddelli (Gervais, 1855)[1]

Вікісховище: Palaeolama

Palaeolama — вимерлий рід верблюдових, що існував з плейстоцену до голоцену (від 1,9 до 0,0034 млн років тому). Їхній ареал простягався від Північної Америки до міжтропічного регіону Південної Америки.

Опис

Види палеолам були родичами сучасних ламінів, які жили в Новому Світі з плейстоцену приблизно 1,9 мільйона років тому до потенційно епохи голоцену приблизно 3353–4231 років до н. е.[2][3]. Викопні рештки свідчать про те, що рід мав струнку голову, видовжену морду та кремезні ноги[4][5]. Вони, ймовірно, важили близько 200 кілограмів[6] або до 300 кілограмів, що перевищує вагу сучасних лам[5]. Вони були спеціалізованими лісовими жителями і часто зустрічаються разом із ранніми непарнокопитними, тапірами, оленями та мамутами[7][8][9][10].

Примітки

  1. ↑ Fossilworks: Palaeolama. Fossilworks. Процитовано 5 червня 2020.
  2. ↑ Ruez, D.R. (2005). Earliest record of Palaeolama (Mammalia, Camelidae) with comments on "Palaeolama" guanajuatensis. Journal of Vertebrate Paleontology. 25 (3): 741—744. doi:10.1671/0272-4634(2005)025[0741:eropmc]2.0.co;2. S2CID 86522528.
  3. ↑ Faria, F. H. C.; Carvalho, I. S.; Araújo-Júnior, H. I.; Ximenes, C. L.; Facincani, E. M. (2025). 3,500 years BP: The last survival of the mammal megafauna in the Americas. Journal of South American Earth Sciences. 153. 105367. doi:10.1016/j.jsames.2025.105367.
  4. ↑ Dompierre, H. (1995). Observations on the diets of six late Cenozoic North American camelids: Camelops, Hemiauchenia, Palaeolama, Procamelus, Alforjas, and Megatylopus. National Library of Canada. ISBN 0-612-02748-1. OCLC 46500746.
  5. ↑ а б Fariña, R.A.; Vizcaíno, S.F.; De Iuliis, G. (2013). Megafauna: Giant Beasts of Pleistocene South America. Indiana University Press. ISBN 978-0-253-00230-3. JSTOR j.ctt16gzd2q. OCLC 779244424.
  6. ↑ Anthony J. Stuart, 2021, Vanished Giants: The Lost World of the Ice Age, "7.19 Llamas: Palaeolama and Hemiauchenia", p.136, University of Chicago Press
  7. ↑ Wheeler, J.C.; Chikhi, L.; Bruford, M.W. (2006). Genetic Analysis of the Origins of Domestic South American Camelids. У Zeder, M.A.; Bradley, D.G.; Emshwiller, E.; Smith, B.D. (ред.). Documenting Domestication: New Genetic and Archaeological Paradigms. University of California Press. с. 329–341. CiteSeerX 10.1.1.603.88. ISBN 9780520246386. JSTOR 10.1525/j.ctt1pnvs1.28.
  8. ↑ Scherer, C.S. (2013). The Camelidae (Mammalia, Artiodactyla) from the Quaternary of South America: Cladistic and Biogeographic Hypotheses. Journal of Mammalian Evolution. 20 (1): 45—56. doi:10.1007/s10914-012-9203-4. S2CID 207195863.
  9. ↑ Guérin, C.; Faure, M. (1999). Palaeolama (Hemiauchenia) niedae sp. nov. from Northeastern Brazil and its place among the South American Lamini. Geobios (фр.). 32 (4): 629—659. doi:10.1016/S0016-6995(99)80012-6.
  10. ↑ Salas, R.; Stucchi, M.; Devries, T.J. (2003). The presence of Plio-Pleistocene Palaeolama sp. (Artiodactyla: Camelidae) on the southern coast of Peru. Bulletin de l'Institut français d'études andines. 32 (2): 347—359. doi:10.4000/bifea.6414.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).