YaChudo

Пахітодес перев'язаний

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

?Квіткарка мандрівна

Judolia erratica Dalman, 1818
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина:Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Тонкохвісткові (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід:Квіткарка (Judolia Mulsant, 1863)
Підрід:Ополиця (Pachytodes Villiers, 1974)
Вид:Квіткарка (Ополиця) мандрівна
Біноміальна назва
Judolia (Pachytodes) erratica
Dalman, 1818
Посилання
EOL:3430880

Квіткарка (Ополиця) мандрівна[1] (лат. Pachytodes erraticus Dalman, 1818 = Pachyta sexmaculata (Linnaeus) Bertolini, 1876 = Leptura quadrifasciata (Linnaeus) Petagna, 1787) — вид жуків з родини Скрипунових.

Молекулярна філогенія

На основі молекулярних даних[2] Квіткарка (Ополиця) мандрівна належить до підроду Ополиця (Pachytodes) у роді Квіткарка (Judolia)

Поширення

Judolia erratica належить до європейської групи видів у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює усю Європу, Закавказзя, Північний Іран, Туреччину

Екологія

У регіоні вид зустрічається дуже рідко, здебільшого у гірських районах. Дорослі комахи відвідують квіти, харчуються пилком.

Морфологія

Імаго

Пахітодес перев'язаний — невеликий жук, довжина тіла якого сягає 12 мм. Фонове забарвлення — чорне, іноді черевце рудувате. Надкрила буро-жовті, з двома чорними перев'язями та вершиною, верхівка надкрил часто має руде забарвлення. Надкрила помітно блискучі, зі слабкою поцяткованістю.

Личинка

Личинка за своєю морфологією схожа на таку ж у Judolia (Pachytodes) cerambyciformis. Розвиток в підземному відмерлих частин листяних дерев (дуб, береза, клен, вишня)

Життєвий цикл

Генерація дворічна. Виліт дорослих в липні-серпні.

Примітки

  1. ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
  2. ↑ Zamoroka A. (2023) Phylogeny of Judolia Mulsant, 1863 (Coleoptera: Cerambycidae). Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology, 10: 63-75. doi: https://doi.org/10.15330/jpnubio.10.63-75

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11252/

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).