Свистун рудогорлий
| ?Свистун рудогорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Свистунові (Pachycephalidae) |
| Рід: | Свистун (Pachycephala) |
| Вид: | Свистун рудогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Pachycephala rufogularis Gould, 1841 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pachycephala rufogularis |
 Віківиди: | Pachycephala rufogularis |
 ITIS: | 561778 |
 МСОП: | 22705434 |
 NCBI: | 449357 |
Свистун рудогорлий[2] (Pachycephala rufogularis) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae)[3]. Ендемік Австралії[4].
Опис
Довжина птаха становить 19-22 см, вага 30-38 г. У самця верхня частина тіла коричнювато-сіра, обличчя і горло руді, на шиї сірий "комірець", нижня частина тіла рудувата. У самиць горло дещо блідіше, нижня частина тіла жовтувата. очі червоні, дзьоб і лапи темні. Рудогорлі свистуни дуже схожі на споріднених південних свистунів[5].
Поширення і екологія
Рудогорлі свистуни мешкають в пустельних районах центрального Нового Південного Уельсу, північно-західної Вікторії і південно-східної Південної Австралії. Вони живуть в чагарникових заростях, зокрема в заростях Spinifex.
Поведінка
Птах веде прихований спосіб життя і його складно помітити. Харчується комахами, яких ловить на землі. Гніздо чашоподібне, зроблене переважно з кори. В кладці 2-3 яйця.
Збереження
МСОП вважає цей вид вразливим. Уряд Південної Австралії вважає цей вид вразливим, уряд Вікторії — таким, що знаходиться під загрозою зникнення, уряд Нового Південного Уельсу — таким, що знаходиться на межі зникнення. За оцінкою дослідників, популяція рудогорлих свистунів нараховує приблизно 2000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також пожежі і інвазивні хижаки[6].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pachycephala rufogularis. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ Menkhorst, Peter; Rogers, Danny & Clarke, Rohan (2017). The Australian Bird Guide. Clayton South: CSIRO Publishing. p. 476. ISBN 9780643097544.
- ↑ Pizzey, Graham (2012). The Field Guide to the Birds of Australia (Ninth ed.) Sydney: Harper Collins Publishers. p. 408. ISBN 9780732291938.
- ↑ Victorian Department of Sustainability and Environment (2007). Advisory List of Threatened Vertebrate Fauna in Victoria - 2007. East Melbourne, Victoria: Department of Sustainability and Environment. с. 15. ISBN 978-1-74208-039-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).