YaChudo

Пульсар Галса — Тейлора

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Схема руху зір у PSR B1913 + 16

Пульсар Галса — Тейлора (також відомий як PSR B1913+16 або J1915+1606) — пульсар у сузір'ї Орла, який являє собою подвійну зоряну систему, що складається з приблизно однакових за масою зір, близько 1,4 M☉. Виявлений Расселом Галсом і Джозефом Тейлором у 1974 році під час спостережень на радіотелескопі обсерваторії Аресібо; їх відзначено Нобелівською премією з фізики в 1993 році з формулюванням «за відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості для вивчення гравітації»[1]. Обертання зір відбувається по витягнутих еліптичних орбітах (ексцентриситет близько 0,617), навколо спільного центра мас (період обертання 7,75 години, мінімальне зближення в системі в періастрі 1,1 R☉, максимальне віддалення в апоастрі 4,8 R☉). Одна із зір системи — нейтронна, її період обертання близько 17 об/с (виходячи з вимірюваного періоду імпульсу випромінювання 59,03 мс). При цьому середня швидкість руху по орбіті близько 200 км/с.

Орбітальний період обертання скорочується на 76 ± 0,3 мкс за рік (або на 2,402·10−12 секунди за секунду). Ця величина з точністю до 0,2 % узгоджується з розв'язками рівнянь загальної теорії відносності (ЗТВ), що описують втрату енергії зоряної пари, обумовлену гравітаційним випромінюванням. ЗТВ передбачає зменшення орбітального періоду на 75,8 мкс/рік. Зіткнення цих зір станеться приблизно через 300 млн років.

Експериментально виміряне зменшення періоду обертання подвійного пульсара PSR B1913+16 (сині точки) з високою точністю відповідає прогнозам ЗТВ щодо гравітаційного випромінювання (чорна крива).

Ще одним ефектом, що впливає на рух пульсара, є так звана геодезична прецесія, тобто повертання моменту імпульсу тіла, що обертається при паралельному перенесенні у викривленому просторі-часі. Вплив геодезичної прецесії в цьому випадку призводить до повороту осі обертання пульсара з періодом близько 300 років. У зв'язку з цим зазначалося[2], що пучок випромінювання, можливо, перестане «зачіпати» Землю близько 2025 року і пульсар стане для нас невидимим у радіодіапазоні.

Крім того, у цій системі було виміряно обертання періастру, аналогічне (але в 36 000 разів сильніше) зсуву перигелію Меркурія. Швидкість обертання періастру становить 4.22663 градуса на рік, що повністю узгоджується з ЗТВ. Виміряно також сповільнення ходу часу на рухомому тілі (ефект спеціальної теорії відносності) і гравітаційне червоне зміщення в полі тяжіння (наслідок принципу еквівалентності).

Об'єкт є одним із кандидатів для виявлення випромінюваних ним гравітаційних хвиль.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Nobel Prize in Physics 1993. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 14 червня 2026.
  2. ↑ M. Kramer, Astrophys. J. 509 (1998) 856.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).