Олень пампасний
| ?Олень пампасний | |
|---|---|
 Пампасний олень (Ozotoceros bezoarticus) в департаменті Роча, Уругвай | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Оленеві (Cervidae) |
| Підродина: | Odocoileinae |
| Рід: | Ozotoceros |
| Вид: | Олень пампасний |
| Біноміальна назва | |
| Ozotoceros bezoarticus (Linnaeus, 1758) | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Category:Ozotoceros bezoarticus |
 Віківиди: | Ozotoceros bezoarticus |
 EOL: | 129578 |
 ITIS: | 625073 |
 МСОП: | 15803 |
 NCBI: | 63824 |
| Fossilworks: | 83727 |
Олень пампасний (Ozotoceros bezoarticus) — вид парнокопитних ссавців родини Оленеві (Cervidae).
Поширення
У минулому пампасний олень був поширений в пампах Бразилії, Болівії, Парагваю, Аргентини та Уругваю; в даний час з більшості районів зник або став дуже рідкісним оленем. Пампасний олень одного підвиду (О. b. color) перебуває на межі повного зникнення: лише в одному приватному заповіднику в провінції Буенос-Айрес збереглося маленьке стадо.
Опис
Довжина його тіла 110—130 см, висота — 70-75 см, маса — 30- 40 кг. Роги самців невеликі, звичайно несуть три відростки. Середні копита вузькі, а бічні маленькі, розташовані високо. Шерсть злегка хвиляста, тонка, з густим підшерстям. Посередині спини проходить смуга подовженого волосся.
Спосіб життя
Мешкає в сухих відкритих трав'янистих пампах, які зараз інтенсивно розорюються, що й спричиняє за собою скорочення ареалу, оскільки цей олень живе тільки в цілинному степу. Тримається парами або маленькими сімейними групами. Пампасний олень відрізняється сильним часниковим запахом, який виділяють міжкопитні залози. Біологічно цікавий тим, що самець під час гону тримається завжди тільки з однією самкою і обоє батьків виховують і активно захищають дитинча. Це один з рідкісних випадків моногамії в оленів. У різних частинах ареалу розмножується в різні терміни: в Аргентині молоді з'являються в квітні, в Парагваї — у травні — червні, в інших місцях — в жовтні і січні. Оленя народжується завжди один, шоколадного кольору, і чотирма білуватими рядами плям. При небезпеці мати відводить хижака, зображуючи себе кульгаву. Самець бігає кругом, відволікає увагу переслідувача, а іноді і кидається на ворога.
Примітки
- ↑ Gonzalez, S. & Merino, M.L. (2008). Ozotoceros bezoarticus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 7 November 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of near threatened.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).