Щіткохвіст плямистий
| ?Щіткохвіст плямистий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eucaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Підтип: | Шестиногі (Hexapoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Лускокрилі (Lepidoptera) |
| Підряд: | Хоботкові метелики |
| Інфраряд: | Різнокрилі метелики |
| Надродина: | Совкоподібні |
| Родина: | Еребіди |
| Підродина: | Lymantriidae |
| Рід: | Orgyia |
| Вид: | Щіткохвіст плямистий |
| Біноміальна назва | |
| Orgyia recens Якоб Хюбнер, 1819 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Orgyia recens |
 EOL: | 3896102 |
 NCBI: | 198700 |
Щіткохвіст плямистий[1] (Orgyia recens) — легко впізнаваний, але рідкісний і нечисленний вид метеликів.[де?]
Розмір і зовнішній вигляд
Самець забарвлений переважно в темно-коричневий колір. На передніх крилах є помаранчево-біла пляма на передньому краї та менша біла — на задньому. Крила перехрещені темно-коричневими зовнішніми та внутрішніми хрестовими прожилками з широкими темно-коричневими і білими центральними плямами між ними. Базальний хрест зовні вигнутий і біло-строкатий. Задні крила шоколадно-коричневі і мають світлу бахрому. Вусики подвійно гребінцеподібні. Розмах крил самця сягає 28—33 мм[2][3][4].
Як і у Labrisomid, самиця повністю безкрила, має надзвичайно тверде тіло завдовжки 15—19 мм. Її тіло вкрите сірими волосистими лусочками[2][4].
Гусениці строкаті та волохаті, як це характерно для Lymantriidae. Тіло личинки чорне з широкими помаранчевими поздовжніми лініями. Сегменти 4—7 мають щільні оранжево-русяві пучки волосся на задньому краї та рівне, світло-жовте опушення на інших ділянках. Обабіч голови є довгі, спрямовані вперед чорні волоски, а на верхівці черевця гусениці утворюється чорний ріг. На решті тіла личинок невелика кількість волосків. Довжина личинок сягає 30—40 мм[4].
Поширеність і час польоту
Євразійський вид проживає на смузі від північної Іспанії через Центральну Європу та Росію до Японії[4]. На півдні та сході Фінляндії ареал розташований у досить вузькій зоні від південного узбережжя до лінії Раума — Іломантсі, але вид зустрічається вздовж узбережжя Pohjanmaan, щонайменше до висоти Оулу. Натомість південно-західне узбережжя й архіпелаг Турку не входять до ареалу. Метелики літають від початку червня до початку липня[5].
Спосіб життя
Є локальним видом. Віддає перевагу вологим листяним лісам і болотам, порослим чагарниками галявинам, лісовим вирубкам під лініями електропередач. Самці активні вдень, особливо до полудня. Вони літають під яскравим сонячним світлом високо над землею в пошуках самок. Безкрилі самиці залишаються на своїх коконах, звідки приваблюють самців феромонами[4][6].
Парування триває близько години, після чого самка відкладає на поверхню свого кокона 250—800 яєць. Гусениці вилуплюються через 2—3 тижні. Молоді личинки здатні розселятися за допомогою вітру. Спочатку вони ростуть повільно і зимують у згорнутому листі. Гусениці активні вдень і не ховаються. Завершують свій розвиток на початку червня, після чого заляльковуються в щільному коконі на висоті близько пів метра над землею. Дорослі метелики виходять із лялечок уранці протягом одного-двох тижнів[4].
Гусениці є поліфагами, живляться листям багатьох видів дерев, чагарників та трав'янистих рослин[4].
Примітки
- ↑ Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
- ↑ а б Svenska fjärilar (шведською) . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ UK Moths (англійською) . Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ а б в г д е ж Nationalnyckeln till Sverges flora och fauna. Fjärilar: Ädelspinnare–tofsspinnare Lepidoptera: Lasiocampidae–Lymantriidae. с. 453—455. ISBN 978-91-88506-58-0.
- ↑ Perhoswiki.[недоступне посилання]
- ↑ Saarinen, K; Jantunen, J. (2003). Perhoset 2, Päivällä lentävät yön perhoset. WSOY. ISBN 951-0-27774-6.
Посилання
- Suomen perhostutkijain seura: kirjotupsukas [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](фін.)
- Suomen perhostutkijain seura: ohjeita villakaslajien erottamiseksi [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.](фін.)
- toukka [Архівовано 20 липня 2019 у Wayback Machine.](фін.)
- Moths and Butterflies of Europe and North Africa [Архівовано 24 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Bestimmungshilfe des Lepiforums [Архівовано 17 травня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
- Vlindernet [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.](нід.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).