Пісняр мексиканський
| ?Пісняр мексиканський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Піснярові (Parulidae) |
| Рід: | Oreothlypis |
| Вид: | Пісняр мексиканський |
| Біноміальна назва | |
| Oreothlypis superciliosa (Hartlaub, 1844) | |
Мапа поширення виду | |
| Синоніми | |
| Parula superciliosa | |
| Посилання | |
| Oreothlypis superciliosa | |
| Oreothlypis superciliosa | |
| 950012 | |
| 22721645 | |
| 125950 | |
Пісняр мексиканський[2] (Oreothlypis superciliosa) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Поширений у Центральній Америці.
Поширення
Ареал виду простягається від Мексики через Гватемалу, Сальвадор, Гондурас до Нікарагуа. Переважними місцями проживання є сосново-дубові ліси та хмарні ліси на висотах від 1100 до 3500 м.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- Oreothlypis s. superciliosa (Hartlaub, 1844) — зустрічається у високогір'ях південно-східного Чіапаса (південь Мексики), Гватемали, Сальвадору та західного Гондурасу.
- Oreothlypis s. mexicana Bonaparte, 1850 — в гірському масиві Сьєрра-Мадре Орієнтал у східній Мексиці; від Нуево-Леона до центру Веракруса. Інші райони поширення знаходяться в Мічоакані та Халіско на заході Мексики.
- Oreothlypis s. parva (W. Miller & Griscom, 1925) — поширений у високогір'ях центрального та східного Гондурасу та Нікарагуа.
- Oreothlypis s. palliata (van Rossem, 1939) — ареал простягається від південного Халіско через Мічоакан до Герреро в Мексиці.
- Oreothlypis s. sodalis (R. T. Moore, 1941) — зустрічається в гірському масиві Західна Сьєрра-Мадре на північному заході Мексики та від півдня Чіуауа до північного Халіско.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Oreothlypis superciliosa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 9 липня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).