QF 25-pounder (гармата-гаубиця)

QF 25-pounder
Тип	польова гармата-гаубиця
Походження	Велика Британія
Історія використання
На озброєнні	1940—1975
Війни	Друга світова війна та інші
Історія виробництва
Розробник	Vickers-Armstrongs
Розроблено	1934—1940
Виробник	Vickers-Armstrongs та інші
Характеристики (Mark II, Mark III)
Вага	1800 кг
Довжина ствола	2,49 м
Обслуга	6 осіб
Снаряд	роздільно-гільзовий або унітарний
Вага снаряду	11,3 (фугасний)
Калібр	87,6 мм
Підвищення	від -5° до +40°
Траверс	4° (без повороту лафета на платфомі) 360° (на обертовій платформі)
Дульна швидкість	200—520 м/с (фугасний) 610 м/с (бронебійний)
Дальність вогню
Максимальна	12,25 км
QF 25-pounder (гармата-гаубиця) у Вікісховищі

QF 25-pounder або 25-фунтова гармата-гаубиця — британська 87,6-мм (часто округлюють до 88 мм) польова гармата-гаубиця часів Другої світової війни. Цю артилерійську систему розробляли з 1934 року для заміни застарілих 84-мм гармати QF 18-pounder і 114-мм гаубиці QF 4.5-inch. Всього було виготовлено понад 12 тисяч одиниць.

Версія Mark I була фактично 18-фунтовою гаубицею з новим стволом, однак у версії Mark II вона отримала одну зі своїх визначних рис — лафет із обертовою платформою, що опускалась при стрільбі й забезпечувала кут горизонтального наведення 360°. Гармата мала роздільно-гільзове заряджання зі змінними метальними зарядами (чотири заряди: 1, 2, 3 та Super) та вертикальний клиновий затвор.

Також на основі цієї системи було створено британську самохідну установку Bishop і канадську Sexton.

• 25-Pounder Field Gun/Howitzer. Juno Beach Centre. Архів оригіналу за 30 червня 2024.

• Henry, Chris (2002). The 25-pounder Field Gun 1939-72. New Vanguard 48 (англ.). Osprey Publishing. ISBN 1-841763-50-0.