YaChudo

Ондатра

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Ондатра
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Хом'якові (Cricetidae)
Підродина: Щурові (Arvicolinae)
Триба: Ondatrini
Рід: Ондатра (Ondatra)
Link, 1795
Вид:
Ондатра (O. zibethicus)
Біноміальна назва
Ondatra zibethicus
(Linnaeus, 1766)
Ареал (природний — зелений, інтродукований, євразійський — коричневий, південноамериканський не показаний)
Ondatra zibethicus — Тулузький музей

Ондатра мускусна[1] (Ondatra zibethicus) — вид гризунів (Rodentia) підродини щурових (Arvicolinae) (за іншою класифікацією належить до підродини ондатрових у родині щурових), єдиний представник роду ондатр (Ondatra). Це напівводна тварина родом з Північної Америки, що була інтродукована до Європи, Азії та Південної Америки. Довжина тіла 23–36 см, хвоста 18–28 см, маса 1–1,8 кг. Хвіст сплющений з боків, задні лапи з плавальними перетинками. Волосяний покрив густий, шовковистий, переважно сірувато-рудого чи коричневого кольору різних відтінків. У крутих берегах водойм риє нори. Живиться переважно рослинами. Тварина була цінним хутровим звіром.

Назва

Етимологія: через англійське посередництво слово ондатра запозичено з французької мови, в яку потрапило з мови північно-американських індіанців гуронів. Інакше — ондатру називають «мускусним пацюком»[2]

Зовнішній вигляд

Вага дорослих особин може досягати 1,8 кг (у середньому 1–1,5 кг). Довжина тіла — 23–36 см, довжина хвоста майже дорівнює довжині тіла — 18–28 см. Самці не відрізняються розмірами від самиць.

Тіло у ондатри товсте, шия коротка, голова невелика і тупоморда. Її зовнішній вигляд свідчить про пристосованість до водного способу життя. Вушні раковини ледве виступають з хутра; очі невеликі, високо посаджені. Губи, як у бобрів, обростають різці, відокремлюючи їх від ротової порожнини, завдяки чому ондатра може гризти рослини під водою, не захлинаючись. Хвіст сплющений з боків, вкритий дрібними лусками і рідкісними волосками; по його нижній стороні проходить гребінь подовженого жорсткого волосся. На задніх лапах є плавальні перетинки, а по краях пальців — оздоблення з короткого волосся.

Хутро ондатри складається з грубого остевого волосся і м'якого підшерстку. Забарвлення спини і кінцівок від темно-коричневого до чорного. Черево світліше, іноді сірувато-блакитне. Улітку забарвлення світлішає. Хутро дуже густе, щільне і пишне, що обумовлює його водонепроникність. Ондатра постійно стежить за своїм хутром: змащує жировими виділеннями і розчісує.

Ще одним пристосуванням до водного способу життя є підвищений вміст в крові гемоглобіну, а в м'язах міоглобіну, що створює додаткові запаси кисню під час занурення під воду. Іншою особливою ознакою є гетеротермія, здатність регулювати притік крові до кінцівок і хвоста; кінцівки у ондатри зазвичай холодніші, ніж тіло.

Розповсюдження

Природний ареал ондатри охоплює всю територію Канади і США, частково північ Мексики. Зазвичай вони населяють заболочені райони біля прісноводних або солоноводних водоймищ, річок, озер або ставків. Не зустрічаються у Флориді, де її екологічну нішу посідає флоридський водяний щур (Neofiber alleni).

Ондатра поширена всією територією свого природного ареалу та також інтродукована у багато нових районів, зокрема велику частину Євразії та Південної Америки. В Україну ондатра вперше була завезена в 1944 р. По мірі того, як болота зникають внаслідок людської діяльності, переселяється до районів зрошувальних каналів. Мешкає уздовж струмків, забруднених сіркою від вугільних шахт, у яких не може мешкати риба та жаби. Зникнення багатьох хижаків також позитивно впливає на чисельність популяції гризунів.

Спосіб життя

Харчування ондатри

Ондатра веде напівводний спосіб життя, селиться по берегах річок, озер, каналів і особливо охоче — прісноводих боліт. Вона надає перевагу мілководим (1 — 2 м завглибшки), водоймищам які не промерзають зі звивистими берегами, покритими густою трав'янистою рослинністю.

Ондатри діяльні цілодобово, але найчастіше під час смеркання і рано вранці. Живляться прибережними і водними рослинами — очеретом, рогозом, осокою, хвощами, стрілицею, рдесником. Навесні ондатра живиться молодими стеблами і листям, влітку і восени — прикореневими частинами і кореневищами, взимку тільки кореневищами. Поїдає також сільськогосподарські культури. Рідше, коли рослинної їжі мало, їсть молюсків, жаб і дрібну рибу.

Нори, хатки

Для житла ондатра будує нори і хатини. Нору риє у високому березі. Довжина ходів нір різна, в крутих берегах — 2...3 м, в пологих — до 10 м. Отвір нори розташований під водою і зовні його не видно, а гніздовище розташоване вище за рівень води. Трапляється, що їхні лігвища мають два поверхи і сполучені ходами — це передбачено на випадок зміни рівня води у водоймищі. Навіть у найсуворіші морози температура в гніздових камерах ондатр не опускалася нижче за 0° С. На низьких заболочених берегах ондатра споруджує із стебел водних рослин, що скріплюються мулом, надводні житла — хатини — заввишки до 1 ...1,5 м. Вхід в них теж розташовується під водою. Будує також плавучі і відкриті гнізда — кормові майданчики. Окрім житлових хатин ондатри будують і комори, де роблять запаси корму на зиму.

Хатина ондатри

Ондатри живуть сімейними групами, що володіють своїми кормовими ділянками. Пахові залози самців виділяють мускусний секрет, яким вони мітять територію. До прибульців нетерпимі, тільки під час зимування утворюють збірні групи. Навесні самиці проганяють своє потомство з ділянки; у разі перенаселення відомі випадки канібалізму. Навесні і влітку ондатри, що не мають своїх сімей і кормових ділянок, здійснюють дальні міграції у пошуках вільних водоймищ.

Трофічні зв'язки, вороги

Через свою численність ондатри відіграють важливу роль у живленні багатьох хижаків, зокрема це ілька (куниця-рибалка), ракун, видра, єнот, сипуха, лунь, алігатор, щука. Особливо великого збитку завдають їм норки, які мешкають в тих же біотопах, що і ондатри, і здатні проникати в їхні нори крізь підводні ходи. На суші на ондатр полюють лисиці, койоти і бродячі пси. На молодняк нападають навіть ворони і сороки. Зрідка нори і хатини ондатр руйнують вовки, ведмеді, дикі свиніи. Зазвичай ондатра рятується від ворогів під водою або в норі, але в безвихідному становищі може відчайдушно оборонятися, використовуючи зуби і кігті.

Повільна на землі, ондатра добре плаває і чудово пірнає. Без повітря може обходитися до 12 — 17 хвилин. Зір і нюх розвинені слабко, загалом, тварина покладається на слух.

Розмноження

Вагітність у самиці триває 25 — 30 днів; приплід ондатри в середньому 7 — 8 дитинчат. У північних областях за рік буває 2 виводки і розмноження обмежено теплими місяцями — з березня по серпень; у південних розмноження майже не припиняється, і самка за рік може вигодувати 4 -5 виводків. Самець перші тижні після пологів приносить їжу самиці, таким чином створюючи умови для високого виживання дитинчат. Дитинчата при народженні сліпі і важать близько 22 гр. Через 10 днів вони вже уміють плавати, а на 21-ий починають поїдати рослинні корми. До 30-го дня молоді ондатри стають самостійними, проте на зиму залишаються з батьками. Розселення молодих ондатр відбувається навесні.

Статевої зрілості ондатри досягають в 7 — 12 місяців. Найдовша тривалість життя в природі — 3 роки, в неволі — до 10 років.

Значення для людини і статус популяції

Ондатра — один з найважливіших хутрових промислових видів, дає цінну міцну шкірку. М'ясо їстівне, в Північній Америці цього звіра навіть називають «водяним кроликом».

У низці місць риючою діяльністю ондатри шкодять зрошувальній системі, греблям і дамбам. Вони завдають збитку сільському господарству, особливо рисівництву; безладно розплодившись, знищують водну і прибережну рослинність. Є природним носієм кількох захворювань, зокрема туляремії та паратифів.

В Європейському Союзі тварина внесена до списку чужорідних інвазійних видів[3].

Ондатра є численним і дуже поширеним видом, оскільки плодовита і легко пристосовується до змін місць існування — спорудження зрошувальних каналів тощо. Проте її чисельність схильна до природних циклічних коливань з періодом близько 6 — 10 років.

Примітки

  1. ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 218.
  2. ↑ ЕСУМ4: Болдирєв, Р. В. та ін. (укл.). 1989. Етимологічний словник української мови: у 7 томах: т. 4 (Н — П). Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. Наукова думка, Київ, 1–656. ISBN 966-00-0590-3.
  3. ↑ Invasive Alien Species of Union concern (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 25 лютого 2018.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).