Тококо
| ?Тококо | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Ochetorhynchus |
| Вид: | Тококо |
| Біноміальна назва | |
| Ochetorhynchus melanurus (Gray, 1846) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Enicornis melanura Chilia melanura Ochetorhynchus melanura | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ochetorhynchus melanurus |
 Віківиди: | Ochetorhynchus melanurus |
 МСОП: | 22702120 |
 NCBI: | 427553 |
Токо́ко[2] (Ochetorhynchus melanurus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Ендемік Чилі. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Тококо (Chilia), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження він був переведений до відновленого роду Ochetorhynchus[3][4][5].
Опис
Довжина птаха становить 18—19 см, вага 31—40 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і верхня частина тіла темно-коричневі, над очима вузькі білі «брови», щоки білуваті. Надхвістя і гузка руді, на крилах широкі руді смуги. Стернові пера чорнувато-коричневі, біля основи іржасті, крайні стернові пера руді. Горло біле, груди сіруваті, живіт коричнюватий, боки руді. Очі карі, дзьоб прямий, зверху чорнуватий, знизу світло-сірий, на кінці чорний. Представники підвиду O. m. atacamae вирізняються світлішим, піщаним забарвлення, «брови» у них дещо ширші, покривні пера крил сірувато-коричневі, груди світло-сірі, поцяткована білими смужками, дзьоб загалом тонший і коротший.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[6]
- O. m. atacamae (Hellmayr, 1925) — північ центрального Чилі (від Уаско до Кокімбо);
- O. m. melanurus (Gray, GR, 1846) — центральне Чилі (від Аконкагуа до Кольчагуа).
Поширення і екологія
Тококо є ендеміками центрального Чилі. Вони живуть на кам'янистих схилах, місцями порослих сухими чагарниками. Зустрічаються поодинці, на висоті від 1400 до 3000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також насінням, що знаходять серед каміння та в розщелинах скель. Гніздування припадає на південне літо і південну осінь. Гніздо кулеподібне, зроблене з сухих гілочок, покрите пір'ям, розміщується серед каміння. У кладці 3—4 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ochetorhynchus melanurus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ R. Terry Chesser, F. Keith Barker, Robb T. Brumfield. Fourfold polyphyly of the genus formerly known as Upucerthia, with notes on the systematics and evolution of the avian subfamily Furnariinae. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 44 (3), ss. 1320–1332, 2007 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (довідка).
- ↑ Jon Fjeldså, Martin Irestedt, Knud A. Jønsson, Jan I. Ohlson, Per G. P. Ericson. Phylogeny of the ovenbird genus Upucerthia: a case of independent adaptations for terrestrial life. „Zoologica Scripta”. 36 (2), ss. 133–141, 2007. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00270.x [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (довідка).
- ↑ Van Remsen en consulta con Brumfield, R.T & Chesser, R.T, diciembre de 2007. «Restablecer Ochetorhynchus e incluir Chilia y Eremobius en el mismo». Propuesta (324) al South American Classification Committee. En inglés.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).