Нототенієвидні
| ?Нототенієвидні | |
|---|---|
 Риба з родини Channichthyidae біля берегів Антарктиди | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Акантопері (Acanthopterygii) |
| Ряд: | Окунеподібні (Perciformes) |
| Підряд: | Нототенієвидні (Notothenioidei) Jordan, 1923 |
| Родини | |
| Bovichtidae Pseudaphritidae | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Notothenioidei |
 Віківиди: | Notothenioidei |
 EOL: | 2800589 |
 ITIS: | 171099 |
 NCBI: | 8205 |
| Fossilworks: | 266358 |
Нототенієвидні (Notothenioidei) — підряд риб, що належать до окунеподібних.
Вони є значною мірою ендеміками, що домінують таксонами риб в холодних водах континентального шельфу, що оточуює Антарктиду. Підряд за різними оцінками охоплює від 122 до 165 видів у 8 родинах і близько 43—48 родах[1].. Хоча Південний океан відносно добре вивчений, нові види нототенієвидних досі описується.
Більшість живуть у морській воді температурою від −2 ° C до 4 ° C, але деякі види живуть в приполярних водах, які можуть бути як теплим, близько 10 ° C навколо Нової Зеландії та Південної Америки. Нототенієвидні мають діапазон глибини близько 1500 м.
Всі нототенієвидні не мають плавального міхура і більшість видів, відповідно, донні. Нототенієвидні' розвинули різні цікаві фізіологічні та біохімічні пристосування, які дозволили вижити в холодних водах Південного океану. Багато нототенієвидних риби здатні вижити в крижаних водах Південного океану через присутність антифризу глікопротеїну в крові і рідинах організму. У той час як більшість тварин мають до 45% гемоглобіну в крові, нототенії родини Channichthyidae мати тільки 1%. Вони виживають через високий вміст кисню у холодних водах Південного океану і частково тому, що кисень поглинається і поширюється безпосередньо у плазмі. Ці риби повинні витрачати вдвічі більше енергії серцевого викиду в секунду, ніж нототенієвидні з вищою концентрацією гемоглобіну. При низькій температурі, розчинність кисню значно збільшується.
Класифікація
Видовий склад за Істманом і Ікіном (2000)[2]:
- Родина Щокорогові (Bovichtidae)
- Рід Bovichtus (9 видів, один неантарктичний)
- Рід Cottoperca (1 вид неантарктичний)
- Родина Pseudaphritidae
- Рід Pseudaphritis (1 вид неантарктичний)
- Родина Eleginopidae
- Рід Eleginops (1 вид неантарктичний)
- Родина Нототенієві (Nototheniidae)
- Рід Aethotaxis (1 вид)
- Рід Cryothenia (2 види)
- Рід Dissostichus (2 види)
- Рід Gobionotothen (4 види)
- Рід Gvozdarus (1 вид)
- Рід Lepidonotothen (6 видів, 1 неантарктичний)
- Рід Notothenia (5-7 видів, 2-3 неантарктичний)
- Рід Pagothenia (2 види)
- Рід Paranotothenia (2 види)
- Рід Patagonotothen (14 видів, всі неантарктичні)
- Рід Pleuragramma (1 вид)
- Рід Trematomus (11 видів)
- Родина Бородаткові (Harpagiferidae)
- Рід Harpagifer (6 видів)
- Родина Artedidraconidae
- Рід Artedidraco (6 видів)
- Рід Dollodidraco (1 вид)
- Рід Histiodraco (1 вид)
- Рід Pogonophryne (22 види)
- Родина Антарктичні плосконоси (Bathydraconidae)
- Рід Acanthodraco (1 вид)
- Рід Akarotaxis (1 вид)
- Рід Bathydraco (5 видів)
- Рід Cygnodraco (1 вид)
- Рід Gerlachea (1 вид)
- Рід Gymnodraco (1 вид)
- Рід Parachaenichthys (2 види)
- Рід Prionodraco (1 вид)
- Рід Psilodraco (1 вид)
- Рід Racovitzia (1 вид)
- Рід Vomeridens (1 вид)
- Родина Білокрівкові (Channichthyidae)
- Рід Chaenocephalus (1 вид)
- Рід Chaenodraco (1 вид)
- Рід Champsocephalus (2 види, 1 неантарктичний)
- Рід Channichthys (9 видів)
- Рід Chionobathyscus (1 вид)
- Рід Chionodraco (3 види)
- Рід Cryodraco (1 вид)
- Рід Dacodraco (1 вид)
- Рід Neopagetopsis (1 вид)
- Рід Pagetopsis (2 види)
- Рід Pseudochaenichthys (1 вид)
Література
- ↑ Шандиков Г. А. (2012): Ихтиофауна Антарктики: история формирования и современный облик [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]. В кн.: Сучасні проблеми практичної і теоретичної іхіології. Матеріали V Міжнародної іхітологічної науково-практичної конференції. Чернівці: Книги XXI, с. 258-263.
- ↑ J. T. Eastman & R. R. Eakin (2000). An updated species list for notothenioid fish (Percifomes; Notothenioidei), with comments on Antarctic species (PDF). Arch. Fish. Mar. Res. 48 (1): 11—20. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 11 травня 2013.
Джерела
- Macdonald, J. A. (2004). «Notothenioidei (Southern Cod-Icefishes)». In M. Hutchins, R. W. Garrison, V. Geist, P. V. Loiselle, N. Schlager, M. C. McDade, …W. E. Duellman (Eds.), Grzimek's Animal Life Encyclopedia (2nd ed., Vol. 5, pp. 321–329). Detroit: Gale.
|
Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).