Гигі
| ?Гигі | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Інфраряд: | Corvida |
| Надродина: | Corvoidea |
| Родина: | Гигієві (Notiomystidae) Driskell et al., 2007 |
| Рід: | Notiomystis Richmond, 1908 |
| Вид: | Гигі |
| Біноміальна назва | |
| Notiomystis cincta (Du Bus, 1839) | |
 мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Notiomystis cincta |
 Віківиди: | Notiomystis cincta |
 ITIS: | 561629 |
 МСОП: | 22704154 |
 NCBI: | 366454 |
Гигі[2] (Notiomystis cincta) — вид горобцеподібних птахів монотипової родини гигієвих (Notiomystidae). Раніше гигі відносили до родини медолюбових (Meliphagidae), але у 2007 році його виокремили у власну родину.
Поширення
Ендемік Нової Зеландії. Історично гигі був досить поширений на Північному острові. З прибуттям на острів європейців, популяція птаха стала скорочуватися. Причиною стало вирубування лісів для ведення сільського господарства та ввезення хижих ссавців (пацюків, кішок, ласок, тхорів). До 1880-х років залишилась лише невелика популяція гигі на острові Літл-Баррієр. У XX столітті птахів завезли на деякі дрібні острови та у заповідники Північного острова. Станом на 2012 рік, найбільша популяція гигі проживала на острові Літл-Баррієр. На острові Капіті існувало 150 птахів, на Тірітірі-Матангі теж 150 гигі, 65 птахів на заповіднику дикої природи Зеландія та 71 птах на Маунгатаутарі.[1]
Опис
Невеликий птах вагою 30—40 г. Самець яскраво забарвлений, голова чорна з невеликими білими плямами з боків, на плечах і грудях смужка яскраво-жовтого оперення, на крилах — біла смуга, основне забарвлення оперення — сіро-коричневе. Самиця непримітна, все тіло вкрите сіро-коричневим оперенням з білою смугою на крилах. Дзьоб трохи загнутий вниз, біля основи розташовується пучок вібрисів. Відмінною рисою птахів є їх характерна поза при сидінні на гілці, з сильно піднесеним, спрямованим вгору хвостом.
Спосіб життя
Птахи активні вдень. Харчуються нектаром, плодами і комахами. Нектар збирають на квітках дерев Fuchsia excorticata, Knightia excelsa і Metrosíderos. Їдять плоди невеликих розмірів, які можна проковтнути цілими. Як правило, це плоди Schefflera digitata, Coprosma arborea, Pseudopanax arboreus та ін. Дрібних комах зазвичай збирають з листя і стовбурів дерев, рідше ловлять на льоту. Гигі не мають чітко обмежених територій, переміщаючись по лісі в залежності від доступності того чи іншого виду їжі. Лише у період розмноження самець починає агресивно охороняти зайняту їм територію.
Примітки
- ↑ а б BirdLife International (2015). Notiomystis cincta: інформація на сайті МСОП (версія 2015.2) (англ.) 19 лютого 2017
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Karori Wildlife Sanctuary: Stitchbird Facts[недоступне посилання з травня 2019]
- Birdlife International: Species factsheet [Архівовано 2 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Hihi/stitchbird (Notiomystis cincta) recovery plan 2004–09 (Threatened Species Recovery Plan 54) (PDF). Department of Conservation, Wellington, New Zealand. 2005. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2007. Процитовано 5 вересня 2007.
- Hihi conservation [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).