YaChudo

Nobunaga's Ambition

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Nobunaga's Ambition
Жанрвеликий стратегічний варґеймd, комп'ютерний варґеймd, симуляційна відеогра, покрокова стратегічна відеогра і тактична рольова гра Редагувати інформацію у Вікіданих
РозробникKoei Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавецьKoei Редагувати інформацію у Вікіданих
ПлатформаXbox 360, DOS, Commodore Amiga, NES, Super Nintendo Entertainment System, MSX, SMD, PC Engine, Mac OS Classic і Nintendo Switch 2 Редагувати інформацію у Вікіданих

Nobunaga's Ambition (яп. 信長の野望, Nobunaga no Yabō) — серія покрокових відеоігор у жанрі великої стратегії, рольової гри та симулятора, розроблена та видана компанією Koei (нині Koei Tecmo)[1]. Оригінальна гра була однією з перших у своєму жанрі та вийшла в Японії у березні 1983 року[2][3]. Події Nobunaga's Ambition розгортаються в період Сенґоку феодальної Японії. Гравцеві доручається досягти головної мети воєначальника Оди Нобунаґи — завоювати та об’єднати Японію. Вибір Оди Нобунаґи не є обов’язковим, оскільки гравець також може обрати одного з багатьох інших регіональних даймьо того часу.

Ігри серії виходили для Windows, MS-DOS, Nintendo Entertainment System, Game Boy, Genesis, 3DO, Super NES, PlayStation, Saturn, PlayStation 2, PlayStation 3, Xbox 360, Wii, PlayStation Portable, PlayStation Vita, PlayStation 4, PlayStation 5, Nintendo Switch, Switch 2, Mac, MSX та Amiga. Станом на березень 2018 року у світі було відвантажено понад 10 мільйонів копій ігор серії[4].

Ігровий процес

Гравець може обрати один із чотирьох сценаріїв кампанії. У кожному сценарії гравець має розподіляти ресурси для створення боєздатного війська, забезпечувати продуктивну економіку для підтримки як військового, так і цивільного розвитку, а також підтримувати селян, щоб зберігати їхню повагу та відданість. Ігролад відбувається по черзі: кожен хід на карті відповідає одному сезону, а кожен хід під час битви — одному дню. Гравець може здобути перемогу різними способами, зокрема змусивши ворога відступити, знищивши ворожий командний підрозділ, виснаживши сили загарбника або затягнувши битву доти, доки в супротивника не закінчаться припаси.

Ігри

  • Nobunaga no Yabō (1983)
  • Nobunaga's Ambition (1995)
  • Nobunaga's Ambition II (1988)
  • Nobunaga's Ambition: Lord of Darkness (1990)
  • Nobunaga no Yabō: Haōden (1992)
  • Nobunaga no Yabō: Tenshōki (1994)
  • Nobunaga no Yabō: Shōseiroku (1999)
  • Nobunaga no Yabō: Reppūden (1999)
  • Nobunaga no Yabō: Ranseiki (2001)
  • Nobunaga no Yabō: Sōtenroku (2002)
  • Nobunaga's Ambition: Rise to Power (2003)
  • Nobunaga's Ambition: Iron Triangle (2005)
  • Nobunaga no Yabō: Tendō (2009)
  • Nobunaga's Ambition: Sphere of Influence (2013)
  • Nobunaga's Ambition: Taishi (2013)
  • Nobunaga's Ambition: Awakening (2022)

Сприйняття

Серія Nobunaga's Ambition протягом років здобула кілька нагород. Згідно із сайтом Koei, різні випуски серії отримували «Премію BHS» журналу Log-In, «Премію міністра пошти та телекомунікацій», нагороди Nikkei BP за «Найкраще програмне забезпечення для ПК» за 12-й, 13-й та 14-й роки вручення, а також «Головний приз — Фанат року 2001» журналу CD-ROM Fan[5].

У Північній Америці, де гра вийшла через п’ять років після японського релізу, критики також сприйняли її позитивно. Гру схвально оцінив журнал Computer Gaming World, де рецензент Еван Брукс поставив їй чотири зірки з п’яти. Він представив гру як «детальний економічний / дипломатичний / політичний / військовий симулятор об’єднання Японії у XVI столітті». Він похвалив графіку, назвавши її «однією з найкращих, які цей рецензент коли-небудь бачив для IBM», а також битви на гексагональній карті розміром 5×10. Брукс зазначив, що гра використовувала елементи рольових ігор, зокрема можливість призначати різні характеристики обраній особі, систему часу, у якій кожен хід відповідає одному року, поки даймьо старішає і зрештою помирає від старості, а також багатокористувацький режим. Він заявив, що «отримав величезне задоволення від Nobunaga's Ambition», і завершив рецензію оцінкою «Настійно рекомендується»[6][7][8]. Compute! так само схвально оцінив версію для IBM PC, назвавши її «однією з найкращих стратегічних військових ігор, коли-небудь розроблених для персонального комп’ютера», та відзначивши ігровий процес, інтерфейс користувача і документацію[9]. У травневому випуску Games International за 1990 рік Джон Скотт назвав цю програму «однією з найкращих стратегічних ігор». За ігровий процес він поставив грі максимальну оцінку — 10 із 10[10].

Версії для консолей отримали більш стримані відгуки. Рецензуючи версію для Super NES, GamePro похвалив інтерфейс керування та бойову систему, але зазначив, що гра фактично не пропонує нічого, що відрізняло б її від попередніх історичних симуляторів Koei[11]. Версію для Genesis журнал оцінив подібним чином, зазначивши: «Як і всі ігри Koei, Nobunaga має простий у використанні, але детальний інтерфейс на основі меню, який активує безліч складних команд»[12].

У 1996 році журнал Next Generation поставив серію загалом на 34-е місце у своєму списку «100 найкращих ігор усіх часів», зазначивши: «Головний дизайнер Шьо Кібасава — тактичний геній, який розуміє, що внутрішня та військова стратегії взаємопов’язані, і що розгортання армій можливе лише після створення інфраструктури для їхньої підтримки. У результаті Nobunaga's Ambition вирізняється рівнем стратегічної складності, з яким мало яка інша серія може зрівнятися»[13].

Примітки

  1. ↑ Vestal, Andrew (2 листопада 1998). The History of Console RPGs. GameSpot. Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 6 січня 2011.
  2. ↑ Koei History. Tecmo Koei. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 19 лютого 2012.
  3. ↑ Nobunaga's Ambition Rekindled for PS2]. 1up.com. 1UP.com. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 22 квітня 2018.
  4. ↑ Nobunaga's Ambition series tops 10 million shipments. Gematsu. 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
  5. ↑ KOEI Company Introduction. Архів оригіналу за 8 червня 2007. Процитовано 19 липня 2007.
  6. ↑ Brooks, Evan (Вересень 1988). Nobunaga's Ambition. Computer Gaming World. № 51. с. 12, 34, 48—9. Nobunaga's Ambition is a detailed economic / diplomatic / political / military simulation of the unification of Japan in the Sixteenth Century. ... The graphics for Nobunaga's Ambition are among the best that this reviewer has ever seen for the IBM. While much of the graphics are composed of maps, the small touches reveal the craft that went into this product. Thus, when the daimyo distributes rice to the peasants, a vignette shows the lord throwing sheaves to the peasants who gratefully pick it up; as taxes are increased, the peasants flow with tears. When war begins, the screen changes to a 5x10 hex area for the execution of the battle. Terrain is effectively delineated as hill, mountain, village, river, plain, or castle; deployment is dependent on the route of invasion. ... After deciding upon a daimyo, one must select a persona. Akin to role playing games, characteristics are composed of health, ambition, luck, charm, and IQ. Generally, one should reselect if any single characteristic is under 80 (especially luck and/or IQ; there is nothing worse than a stupid daimyo). ... Each turn (year) is composed of four seasons, during which the daimyo ages (and will eventually die of old age). Each daimyo may accomplish one action each season for each fief he personally controls; these actions often affect other parameters of play. ... This reviewer thoroughly enjoyed Nobunaga's Ambition. ... Koei stresses that Nobunaga's Ambition is both a solitaire and a multi-player game. ... Highly Recommended. This reviewer was glued to his computer for 13 hours, stopping at 3:00 am. Not since Gunship has this occurred. The end result is that the computer gamer must have, at least, one Koei game in his inventory!
  7. ↑ Brooks, M. Evan (Жовтень 1990). Computer Strategy and Wargames: Pre-20th Century. Computer Gaming World. с. 11. Процитовано 16 листопада 2013.
  8. ↑ Brooks, M. Evan (Червень 1993). An Annotated Listing of Pre-20th Century Wargames. Computer Gaming World. с. 136. Процитовано 7 липня 2014.
  9. ↑ Randall, Neil (Січень 1989). Nobunaga's Ambition. Compute!. с. 94. Процитовано 10 листопада 2013.
  10. ↑ Scott, John (Травень 1990). Nounaga's Ambition. Games International. № 14. с. 49.
  11. ↑ Nobunaga's Ambition. GamePro. № 58. IDG. Травень 1994. с. 118.
  12. ↑ Nobunaga's Ambition. GamePro. № 60. IDG. Липень 1994. с. 126.
  13. ↑ Top 100 Games of All Time. Next Generation. № 21. Imagine Media. Вересень 1996. с. 59.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).