Nitraria retusa
| ?Nitraria retusa | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Золотухові (Nitrariaceae) |
| Рід: | Золотуха (Nitraria) |
| Вид: | N. retusa |
| Біноміальна назва | |
| Nitraria retusa (Forssk.) Asch., 1876 | |
| Посилання | |
| Nitraria retusa | |
| Nitraria retusa | |
| IPNI: | 873339-1 |
| 43875 | |
Nitraria retusa — вид рослин родини золотухові (Nitrariaceae), поширений у північній, північно-західній і північно-східній Африці, західній Азії й Пакистані.
Опис

Кущ заввишки до 2.5 м. Молоді пагони білувато запушені, колючі на верхівках. Листки на молодих гілках чергуються, на старших — скупчені, ≈ 14–15 × 8–10 мм, сизуваті, цілі. Квіти сидячі, ≈ 4–5 мм упоперек, зеленувато-білі, запашні; квітконіжка ≈ 3 мм завдовжки. Чашолистки 1.5–2 мм завдовжки. Кістянка півсферична, діаметром 5–10 мм, тригранна[1].
Поширення
Поширений у північній, північно-західній і північно-східній Африці, західній Азії й Пакистані[2][3].
Зростає широкими клаптями в піщаних дюнах, де створює горбочки. Відіграє важливу роль у фіксації піщаних дюн[4].
Використання
Плід стає червоним у міру дозрівання і його споживають люди та дикі тварини. Верблюди та кози живляться соковитими листками цієї рослини. Деревина використовується для палива.
Джерела
- ↑ Flora of Pakistan. efloras. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 03.06.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 03.06.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 03.06.2020. (англ.)
- ↑ Zahran M.A., Willis A.J. The Vegetation of Egypt. — Springer Science & Business Media, 2013. — С. 280.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).