Сова-голконіг гальмагерська
| ?Сова-голконіг гальмагерська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Совоподібні (Strigiformes) |
| Родина: | Совові (Strigidae) |
| Рід: | Сова-голконіг (Ninox) |
| Вид: | Сова-голконіг гальмагерська |
| Біноміальна назва | |
| Ninox hypogramma (GR Gray, 1861) | |
| Синоніми | |
| Athene hypogramma Ninox squamipila hypogramma | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ninox hypogramma |
 Віківиди: | Ninox hypogramma |
 ITIS: | 1063270 |
 МСОП: | 22727900 |
 NCBI: | 1889274 |
Сова́-голконі́г гальмагерська[2] (Ninox hypogramma) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом молуцької сови-голконога, однак був визнаний окремим видом[4].
Опис
Голова темно-сірувато-коричнева, спина тьмяно-іржасто-коричнева. Груди рудувато-бурі, густо поцятковані темними і окремими білими поперечними смугами. Райдужки жовті. Довжина крила становить 220—241 мм, хвоста 140—157 мм, цівки 25,5 мм.
Голос — схоже на кумкання жаби двоскладне угукання «woo-wooo», другий звук в ньому є дещо довший за перший. Крик багато разів повторюється з інтервалом у 5—7 секунд.
Поширення і екологія
Гальмагерські сови-голконоги мешкають на островах Хальмахера, Тернате і Бачан в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на висоті до 1200 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ninox hypogramma: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
- ↑ Ninox hypogramma у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ Gwee, Chyi Yin; Christidis, Les; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—258. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. ISSN 1055-7903.
Джерела
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).