YaChudo

Сова-голконіг тогіанська

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

?Сова-голконіг тогіанська

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Совоподібні (Strigiformes)
Родина:Совові (Strigidae)
Рід:Сова-голконіг (Ninox)
Вид:Сова-голконіг тогіанська
Біноміальна назва
Ninox burhani
Indrawan & Somadikarta, 2004
Посилання
Вікісховище:Ninox burhani
Віківиди:Ninox burhani
EOL:1036370
ITIS:686700
МСОП:22732909

Сова́-голконі́г тогіанська[2] (Ninox burhani) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид був відкритий 25 грудня 1999 року, а науково описааний у 2004 році[4].

Опис

Довжина голотипу становить 25 см, вага 98—100 г. Верхня частина тіла темно-коричнева. поцяткована невеликими білуватими або світло-коричневими плямами і смугами. Нижня частина тіла білувата, поцяткована коричневими плямами і смугами. Над очима світло-оливково-коричневі «брови». Очі жовті або оранжево-жовті, дзьоб зеленувато-сірий, лапи тонкі, неоперені, кігті темно-рогові.

Поширення і екологія

Тогіанські сови-голконоги є ендеміками островів Тогіан у затоці Томіні, поблизу Сулавесі. Вони живуть у вологих тропічних лісах, у рідколіссях і вторинних заростях, у садах і сагових болотах. Зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція тогіанських сов-голконогів становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Див. також

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Ninox burhani: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
  2. ↑ Ninox burhani у базі Avibase.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
  4. ↑ M. Indrawan, S. Somadikarta. A new hawk-owl from the Togian Islands, Gulf of Tomini, central Sulawesi, Indonesia // Bull. B. O. C.. — 2004. — Вип. 124. — С. 160–171.

Джерела

  • Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).