Ningchengopterus liuae
| ?†Ningchengopterus liuae Час існування: рання крейда, 130–122 млн р. т. | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | †Птерозаври (Pterosauria) |
| Підряд: | †Pterodactyloidea |
| Рід: | †Ningchengopterus Lü, 2009 |
| Вид: | N. liuae |
| Біноміальна назва | |
| Ningchengopterus liuae Lü, 2009 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ningchengopterus |
 Віківиди: | Ningchengopterus |
| Fossilworks: | 157949 |
Ningchengopterus liuae — вид птерозаврів, що існував на території сучасного Китаю у ранній крейді (130—122 млн років тому).[1]
Скам'янілості
Викопні рештки птерозавра знайдено у відкладеннях формації Їсянь у міському окрузі Цзіньчжоу провінції Ляонін на сході Китаю. Відомий з ювенільного екземпляра (голотип CYGB-0035), що включає майже повний шарнірний скелет дитинча, що вилупилося. Також збереглися м'які частини, такі як літальна мембрана та пікноволокна, відбиті на пластині та контрпластині.[1]
Назва
Типовий вид Ningchengopterus liuae був названий і описаний Lü Junchang у 2009 році. Назва роду поєднує посилання на район Нінчен у Внутрішній Монголії з латинізованим грецьким pteron — «крило». Видова назва дана на честь пані Лю Цзіньї, яка зібрала скам'янілість і передала її науковцям.[1]
Опис
Характерною ознакою Ningchengopterus було близько п'ятдесяти зубів, по дванадцять на кожній верхній щелепі і тринадцять на кожній нижній щелепі. Зуби вигнуті, конічні та загострені. Череп завдовжки 38 мм. Морда подовжена і звужена. На нижніх щелепах видно початковий гребінь.[1]
Філогенія
Зразок не можна визначити точніше, ніж Pterodactyloidea. Він схожий відносними пропорціями першої та другої фаланг махового пальця на Ctenochasmatidae, і особливо Eosipterus, знайденим у тій самій формації, але немає інших синапоморфій цієї групи, тому Лю утримався від розміщення його в цій кладі.[1]
Екологія
Будова зубів припускає, що Ningchengopterus був рибоїдом. Повністю сформована літальна мембрана ювеніальної особини є підтвердженням гіпотези Марка Анвіна про те, що птерозаври виявляли мало батьківської турботи, їхні дитинчата могли літати незабаром після вилуплення.[1]
Примітки
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).