Морське шило
| ?Морське шило | |
|---|---|
 Рисунок морського шила | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Ряд: | Іглицеподібні (Syngnathiformes) |
| Родина: | Іглицеві (Syngnathidae) |
| Підродина: | Морські іглиці (Syngnathinae) |
| Рід: | Змієподібна іглиця (Nerophis) |
| Вид: | Морське шило |
| Біноміальна назва | |
| Nerophis ophidion (Linnaeus, 1758) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Nerophis ophidion |
 Віківиди: | Nerophis ophidion |
 EOL: | 204187 |
 ITIS: | 166595 |
 МСОП: | 198764 |
 NCBI: | 159077 |
Іглиця прямоноса, або морське шило (Nerophis ophidion) — вид солонуватоводних морських іглиць.
Опис
Тіло тонке, видовжене, округле. У дорослих риб відсутні грудні, анальний і хвостовий плавці. У молоді розміром до 10 см грудні плавці присутні. Виводкова камера відкрита, розташована на череві й на хвості, яйця прикріплюються безпосередньо до черева самця. Анальний отвір знаходиться під переднім кінцем спинного плавця.[2] Тіло довжиною до 29 см, іноді до 30 см,[3] має жовтувато-сіре або жовтувато-зелене забарвлення із бурими цятками. Під час нересту вкривається блакитними смужками та плямами.
Поширення
Вид поширений у північно-східній Атлантиці вздовж берегів Європи від південної Норвегії до Марокко, а також в Балтійському, Середземному і Чорному морях. Відсутній на ділянці узбережжя від Данії до Нідерландів.
Спосіб життя
Морська, або солонуватоводна демерсальна риба, що поширена у помірних водах. Живуть на піщаних ділянках, а також в заростях водної рослинності, на глибині 2-15 м.[4] Яйцеживородні, нерестують з травня по серпень.[2] Живляться дрібними ракоподібними і мальками риб.[5]
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид».[6] Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому іглиця пряморила занесена до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані в українському секторі Чорного моря).[7]
Джерела. Примітки
- ↑ Pollom, R. (2015). Nerophis ophidion. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2015: e.T198764A80255416. doi:10.2305/IUCN.UK.2015.RLTS.T198764A80255416.en. Процитовано 10 серпня 2025.
- ↑ а б Muus, B.J. and J.G. Nielsen, 1999. Sea fish. Scandinavian Fishing Year Book, Hedehusene, Denmark. 340 p.
- ↑ Berg, L.S., 1965. Freshwater fishes of the U.S.S.R. and adjacent countries. volume 3, 4th edition. Israel Program for Scientific Translations Ltd, Jerusalem. (Russian version published 1949).
- ↑ Dawson, C.E., 1986. Syngnathidae. p. 628–639. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean. Volume 2. Unesco, Paris.
- ↑ Breder, C.M. and D.E. Rosen, 1966. Modes of reproduction in fishes. T.F.H. Publications, Neptune City, New Jersey. 941 p.
- ↑ Іглиця пряморила в Червоному списку МСОП
- ↑ Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 63)
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Nerophis ophidion на FishBase. Версія за вересень 2013 року.
- Морская игла черноморская змеевидная (Nerophis teres (Rathke, 1837))) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про променеперих риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).