YaChudo

Національна портретна галерея (Лондон)

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Національна портретна галерея (Лондон)
англ. National Portrait Gallery Редагувати інформацію у Вікіданих
51°30′34″ пн. ш. 0°07′41″ зх. д. / 51.509444444444° пн. ш. 0.12805555555556° зх. д.
Типхудожня галерея[1]
національний і позавідомчий державний органd Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщиниреєстрова будівля I ступеняd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
СкладNational Portrait Gallery Archived Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відNational Portrait Gallery Board of Trusteesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняВелика Британія Велика Британія, Лондон
АдресаWC2H 0HE[3] Редагувати інформацію у Вікіданих St. Martin's Place, WC2H 0HE Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильнеоренесанс Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторEwan Christiand[4] і Richard Allisond[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1856
Відкрито1856 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відвідувачі2 006 000 осіб (2014)
2 145 486 осіб (2015)[5][6]
1 949 330 осіб (2016)[7]
1 586 451 осіб (2018)[8]
1 634 934 осіб (2019)[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДиректорSandy Nairned[10][11], Nicholas Cullinand[12] і Charles Saumarez Smithd[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтnpg.org.uk
Національна портретна галерея (Лондон). Карта розташування: Сполучене Королівство
Національна портретна галерея (Лондон)
Національна портретна галерея (Лондон) (Сполучене Королівство)
Мапа
CMNS: Національна портретна галерея у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Національна портретна галерея в Лондоні (англ. National Portrait Gallery) — перша у світі портретна галерея, заснована 1856 року з метою увічнити образи британців минулих століть — не лише олійні портрети, а й мініатюри, малюнки, бюсти та фотографії. З 1896 року займає неоренесансну будівлю поряд з Трафальгарською площею.

Історія

Галерея відчинила свої двері для відвідувачів 1859 року. Портрети розподілені хронологічно за залами, починаючи з епохи Тюдорів. При поповненні фондів перевага віддавалася не стільки художнім якостям твору, як історико-культурній значущості моделі.

У зв'язку з цим до 1969 року діяла заборона на придбання портретів британців ще за життя. Роботи знаменитих континентальних художників у галереї небагато; переважно це портрети британських монархів та їхнього оточення пензля Гольбейна, Рубенса та Ван Дейка.

Наприкінці XX століття кілька старовинних аристократичних садиб у різних куточках Англії були пристосовані під філії Національної портретної галереї. До них належить зокрема Монтекьют-хаус у графстві Сомерсетшир — рідкісний приклад житлової архітектури єлизаветинського часу.

Колекція

У галереї зберігаються портрети історично важливих і відомих британців, відібрані на основі значущості автора, а не художника. Колекція включає фотографії та карикатури, а також живопис, малюнки та скульптуру.[14] Одним із найвідоміших його зображень є портрет Чандоса, найвідоміший портрет Вільяма Шекспіра,[15] хоча існує певна невизначеність щодо того, чи насправді це картина драматурга.[16]

  • Портрет Чандоса, Вільям Шекспір. Перша картина, яка увійшла до колекції НПГ
    Портрет Чандоса, Вільям Шекспір. Перша картина, яка увійшла до колекції НПГ
  • Один із залів галереї
    Один із залів галереї

Не всі портрети є винятковими в мистецькому відношенні, хоча є автопортрети Вільяма Хоґарта, сера Джошуа Рейнольдса та інших відомих британських художників. Деякі, як-от груповий портрет учасників конференції в Сомерсет-Хаусі 1604 року, самі по собі є важливими історичними документами. Часто цікавість є більшою за художню цінність твору, як у випадку анаморфічного портрета Едуарда VI роботи Вільяма Скротса, картини Патріка Бренвелла Бронте із зображенням його сестер Шарлотти, Емілі та Анни або скульптури Королеви Вікторії та принца Альберта у середньовічному костюмі. Портрети живих фігур було дозволено з 1969 року. Окрім постійних галерей історичних портретів, Національна портретна галерея демонструє швидко змінюваний вибір сучасних робіт, проводить виставки портретного мистецтва окремих художників і проводить щорічний конкурс BP Portrait Prize.

Примітки

  1. ↑ https://www.npg.org.uk/
  2. ↑ а б National Heritage List for England
  3. ↑ а б Mapping Museums — 2016.
  4. ↑ Visitor Figures 2015 // The Art Newspaper — 2016. — Iss. 278. — ISSN 0960-6556
  5. ↑ Visits made in 2015 to visitor attractions in membership with ALVA
  6. ↑ Visitor Figures 2016 // The Art Newspaper — 2017. — Iss. 289. — ISSN 0960-6556
  7. ↑ Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2018 // The Art Newspaper — 2019. — Vol. XXVIII, Iss. 311. — ISSN 0960-6556
  8. ↑ New Director at the National Portrait Gallery — Національна портретна галерея (Лондон).
  9. ↑ DR NICHOLAS CULLINAN APPOINTED NEW DIRECTOR OF THE NATIONAL PORTRAIT GALLERY, LONDON — Національна портретна галерея (Лондон), 2015.
  10. ↑ Appointment of a New Director — Національна портретна галерея (Лондон).
  11. ↑ Every great country must have its portrait gallery. web.archive.org. 25 серпня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 13 травня 2023.
  12. ↑ UK Government Web Archive. webarchive.nationalarchives.gov.uk. Архів оригіналу за 11 вересня 2008. Процитовано 13 травня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  13. ↑ Higgins, Charlotte; correspondent, arts (2 березня 2006). The only true painting of Shakespeare - probably. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 травня 2023.

Посилання


Художній музей чи галерея Це незавершена стаття про художній музей чи галерею.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).