Медовичка ротуманська
| ?Медовичка ротуманська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Медолюбові (Meliphagidae) |
| Рід: | Медовичка (Myzomela) |
| Вид: | Медовичка ротуманська |
| Біноміальна назва | |
| Myzomela chermesina Gray, 1846 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myzomela chermesina |
 Віківиди: | Myzomela chermesina |
 ITIS: | 561440 |
 МСОП: | 22703871 |
 NCBI: | 1930980 |
Медови́чка ротуманська[2] (Myzomela chermesina) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[3]. Ендемік Фіджі[4].
Опис
Довжина птаха становить 9 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців груди, боки, верхня частина живота і спина яскраво-червоні, решта тіла чорна. У самиць спина менш червона, нижня частина тіла коричнювато-чорна зі слабким червонуватим відтінком на горлі і верхній частині груде, більш вираженим на нижній частині грудей і на животі.
Поширення і екологія
Ротуманські медовички мешкають на острові Ротума та на сусідніх острівцях. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в садах і на плантаціях. Живляться нектаром і комахами. Віддають перевагу нектару Cocos nucifera, Morinda citrifolia, Pritchardia pacifica, Spathodea campanulata, а також нектару інтродукованих Stachytarpheta.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий через обмежений ареал його поширення. Однак це досить поширений вид птахів в межах свого ареалу. За оцінками дослідників, популяція ротуманських медовичок становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм можуть загрожувати інвазивні хижаки.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myzomela chermesina.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Ch.G. Sibley & B.L. Monroe Jr.: Distribution and Taxonomy of the Birds of the World. New Haven: Yale University Press, 1990. ISBN 9780300049695.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).