Медовичка світлогорла
| ?Медовичка світлогорла | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Даних недостатньо (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Медолюбові (Meliphagidae) |
| Рід: | Медовичка (Myzomela) |
| Вид: | Медовичка світлогорла |
| Біноміальна назва | |
| Myzomela albigula Hartert, 1898 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myzomela albigula |
 Віківиди: | Myzomela albigula |
 ITIS: | 561436 |
 МСОП: | 22703813 |
 NCBI: | 1108851 |
Медови́чка світлогорла[2] (Myzomela albigula) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Цей малодосліджений вид є ендеміком Папуа Нової Гвінеї.
Систематика
Світлогорла медовичка була описана німецьким орнітологом Ернстом Гартертом в 1898 році[3]. Найближчими родичами цього виду є сірі, червоногорлі і темні медовички[4].
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см. Самці важать 16,3 г, самиць 13 г. У самців номінативного підвиду верхня частина голови і тілі сіро-коричневі, поцятковані темними плямками. Спина дещо світліша і менш поцяткованіша, ніж голова. Щоки сіро-коричневі. Підборіддя і горло білуваті, на горлі рожевувата смуга. Нижня частина тіла сірувато-коричнева, поцятковані світлими плямками. Горло відділене від грудей темною смугою. Представники підвиду M. a. pallidior вирізняються світлішим забарвленням, більшою білою плямою на горлі, по центру грудей і живота у них проходить світла смуга, нижня частина тіла у них поцяткована темними смужками[5][6][7].
Підвиди
Виділяють два підвиди:[8]
- M. a. pallidior (Gould, 1843) — захід архіпелагу Луїзіада;
- M. a. albigula (Mathews, 1912) — острів Россель.
Поширення і екологія
Світлогорлі медовички є ендеміками архіпелагу Луїзіада. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myzomela albigula. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ernst Hartert (1898). Myzomela albigula, sp.nov. Bulletin of the British Ornithologists' Club. с. xx—xxi.
- ↑ Marki PZ, Jønsson KA, Irestedt M, Nguyen JMT, Rahbek C, Fjeldså J. (2017). Supermatrix phylogeny and biogeography of the Australasian Meliphagides radiation (Aves: Passeriformes) (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. с. 526. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.021. Архів оригіналу (PDF) за 18 czerwca 2019. Процитовано 15 listopada 2019.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 18 червня 2019? (довідка) - ↑ Higgins, P., Christidis, L., Ford, H. & Sharpe, C.J. (2019). White-chinned Myzomela (Myzomela albigula). del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (red.). Handbook of the Birds of the World Alive. Процитовано 15 listopada 2019.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|work=(довідка) - ↑ Thane K. Pratt, Bruce M. Beehler: Birds of New Guinea: Second Edition. Princeton University Press, 2014, s. 403. ISBN 9781400865116.
- ↑ Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, 2016, s. 289. ISBN 9781400880713.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).