Міксина атлантична
| ?Міксина атлантична | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Безщелепні (Agnatha) |
| Надклас: | Круглороті (Cyclostomata) |
| Клас: | Міксини (Myxini) |
| Ряд: | Міксиноподібні (Myxiniformes) |
| Родина: | Міксинові (Myxinidae) |
| Рід: | Міксина (Myxine) |
| Вид: | Міксина атлантична |
| Біноміальна назва | |
| Myxine glutinosa Linnaeus, 1758 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myxine glutinosa |
 Віківиди: | Myxine glutinosa |
 EOL: | 46582232 |
 ITIS: | 159772 |
 МСОП: | 196057 |
 NCBI: | 7769 |
Міксина атлантична (Myxine glutinosa) — вид міксин, роду Міксина родини Міксинові. Інші назви міксина європейська, звичайна міксина.
Опис
Загальна довжина сягає 45-70 см, іноді зустрічаються особини до 79 см. Присутня непарна ніздря, що розташована на кінці голови та сполучається з горлом. Рот і ніздря обрамлені 6-8 м'ясистими вусиками. Зябровий скелет складається з невеликого числа хрящових пластинок. Кровоносна система незамкнута, є основне серце і 3 додаткових. Очі затягнуті шкірою. Світлочутливі клітини розташовуються навколо клоаки.
Спосіб життя
Мешкає на глибині від 20 до 350 м і навіть до 1100 м. Велику частину часу проводить на дні, зарившись у мул. Пристосовані до тиску, властивому глибині понад 25 м. При подразненні виділяє величезну кількість слизу, яка служить захистом при ендопараразитичному способі життя від травних соків хазяїна. Дві або три особини, поміщені в глечик води, за короткий термін перетворюють її в драглисту рідину.
На полювання виходить вночі. Здобиччю її стають риби, що потрапили в мережі або ослаблені хворобами. Якщо жертва ще досить активна і здатна до опору, міксина проникає до неї під зяброву кришку і рясно виділяє слиз. Ослизлі зябра перестають нормально функціювати, і жертва гине від задухи. Їсть здобич і поодинці й спільно. Улюблена їжа — осетер, пікша, тріска, скумбрія та оселедець.
Статева зрілість настає по досягненні 25-26 см. Кожна самка відкладає на глибинах близько 90-270 м від 12 до 30 яєць.
Міксина — небезпечний шкідник, через те, що нападає на риб, спійманих в невід. Міксина з'їдає нутрощі спійманих риб і, таким чином, знецінює улов. Відомий випадок, коли з однієї тріски було витягнуто 125 міксин. Великого промислового значення міксина не має. Міксина, поміщена в акваріум, швидко гине.
Розповсюдження
Мешкає біля узбережжя Атлантичного океану, біля берегів Північної Америки та Європи.
Джерела
- Fernholm, B., Hagfish systematics. In J. M. Jørgensen, J. P. Lomholt, R. E. Weber and H. Malte (eds.) The biology of hagfishes, Londra, Chapman & Hall, 1998, pp. 578 pp. (33-44).
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).