Кадук алагоазький
| ?Кадук алагоазький | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Тиранни (Tyranni) |
| Родина: | Сорокушові (Thamnophilidae) |
| Рід: | Кадук (Myrmotherula) |
| Вид: | Кадук алагоазький |
| Біноміальна назва | |
| Myrmotherula snowi Teixeira & Gonzaga, 1983 | |
 Ареал виду Поширений Ймовірно вимер | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myrmotherula snowi |
 Віківиди: | Myrmotherula snowi |
 ITIS: | 915998 |
 МСОП: | 22724407 |
 NCBI: | 1538088 |
Кадук алагоазький[2] (Myrmotherula snowi) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Бразилії. Вид отримав назву на честь британського орнітолого Девіда Сноу. До 1992 року вважався підвидом ріо-грандського кадука (Myrmotherula unicolor)
Опис
Довжина птаха становить 9,5 см. Самець повністю сірий. Горло світло-сіре з малопомітною чорною плямкою. Самиця рудувато-коричнева з рудим хвостом. Горло білувате, нижня частиня тіла рудувато-коричнева. Алагоазькі кадуки мають коротші хвости і довші дзьоби, ніж представники споріднених видів.
Поширення і екологія
Алагоазька кадуки поширені на південно-східному узбережжі Бразилії, в штатах Алагоас (Мурічі) та Пернамбуку (Фрей-Канека, Мата-ду-Бенедіту, Мата-ду-Естаду). Це рідкісний вид птахів, що живе в підліску бразильського атлантичного лісу на висоті від 500 до 790 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться на межі зникнення. За оцінкою дослідників, популяція алагоазьких кадуків нараховує до 30 птахів. Кадукам загрожує знищення природного середовища: в 1970 році площа лісу в штаті Алагоас, де спостерігалися кадуки, становила близько 70 км², а в 1999 році — 30 км². З метою збереження алагоазьких кадуків була створена природоохоронна територія "Екологічна станція Мурічі".
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myrmotherula snowi. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
Джерела
- Robert S. Ridgely, Guy Tudor: The Birds of South America. Band 2: The Suboscine Passerines. University of Texas Press, 1994, ISBN 0-292-77063-4.
- Erik Hirschfeld: The Rare Birds Yearbook 2008. MagDig Media Ltd., Shrewsbury 2007, ISBN 978-0-9552607-3-5.
Посилання
- Sônia Aline Roda; Glauco Alves Pereira & Sidnei de Melo Dantas (2009). Alagoas Antwren Myrmotherula snowi: a new locality and remarks on its conservation. Cotinga. 31: 74—75. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).