Біждерев прибережний
| Біждерев прибережний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Тамарискові (Tamaricaceae) |
| Рід: | Біждерев (Myricaria) |
| Вид: | M. germanica
|
| Біноміальна назва | |
| Myricaria germanica (L.) Desv.
| |
Біждерев прибережний[1] (Myricaria germanica) — вид квіткових рослин родини тамарискових (Tamaricaceae).
Біоморфологічна характеристика
Це кущ 0.6–2.5 метра заввишки. Кора червонувато-бура. Листки лінійно-ланцетні, довгасті чи яйцюваті, тупі, цілокраї, 2–6 × 2 мм, сизувато-зелені, часто накладені один на одного, як черепиця. Китиці (2)4–12(25) см завдовжки. Квітки 5-членні, від білуватих до рожевих, досить великі. Чашечка 3-лопатева, 2–4 мм. Пелюсток переважно 5, завдовжки 4–6 мм. Тичинок 10. Коробочка завдовжки 8–12 мм, сіра, пірамідальна. Насіння 1–1.5 мм, яйцювате, коричневе, з чубчиком. 2n=24[2][3][4][5][6].
Поширення
Росте у Європі (Фінляндія, Норвегія, Швеція, Чехія, Словаччина, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Угорщина, Польща, Білорусь, Молдова, Україна, Македонія, Сербія, Хорватія, Чорногорія, Італія, Румунія, Іспанія, Франція) й пд.-зх. Азії (Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Афганістан, Іран, Пакистан)[7].
В Україні вид росте на берегах і долинах річок — у Карпатах, зх. ч. Лісостепу; у садах і парках[2].
Використання
Відвар кори є заспокійливим. Його використовують в Іспанії при лікуванні жовтяниці. Деревина використовується як паливо[8]. Декоративна рослина[9]
Примітки
- ↑ Myricaria germanica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 130.
- ↑ Myricaria germanica. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 10.07.2023. (нім.)
- ↑ Myricaria germanica. Tela Botanica. Процитовано 10.07.2023. (фр.)
- ↑ Myricaria germanica. Flora Vascular. Процитовано 10.07.2023. (ісп.)
- ↑ Ladislav Hoskovec (2007). Myricaria germanica. botany.cz. Процитовано 10.07.2023. (чеськ.)
- ↑ Myricaria germanica. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 10.07.2023. (англ.)
- ↑ Myricaria germanica. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 09.07.2023. (англ.)
- ↑ Myricaria germanica. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 10.07.2023. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).