Аруна східна
| ?Аруна східна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Аруна (Myiornis) |
| Вид: | Аруна східна |
| Біноміальна назва | |
| Myiornis auricularis (Vieillot, 1818) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Platyrhynchos auricularis Euscarthmus cinereicollis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myiornis auricularis |
 Віківиди: | Myiornis auricularis |
 ITIS: | 561354 |
 МСОП: | 22699539 |
 NCBI: | 478613 |
Ару́на східна[2] (Myiornis auricularis) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південій Америці.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- M. a. cinereicollis (Wied-Neuwied, 1831) — східна Бразилія (від південно-східної Баїї до Еспіріту-Санту);
- M. a. auricularis (Vieillot, 1818) — південно-східна Бразилія (від Ріо-де-Жанейро до Ріу-Гранді-ду-Сул), південний схід Парагваю і північний схід Аргентини (Місьйонес, Коррієнтес).
Поширення і екологія
Східні аруни мешкають в Бразилії, Парагваї і Аргентині. Вони живуть в нижньому і середньому ярусах вологих атлантичних лісів, на узліссях і у вологих чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1250 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздо має мішечкоподібну форму з бічним входом.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myiornis auricularis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 30 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).