Копетон світлогорлий
| ?Копетон світлогорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Копетон (Myiarchus) |
| Вид: | Копетон світлогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Myiarchus nuttingi (Ridgway, 1882) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Myiarchus nuttingi |
 Віківиди: | Myiarchus nuttingi |
 ITIS: | 178323 |
 МСОП: | 22700430 |
 NCBI: | 1149681 |
Копето́н світлогорлий[2] (Myiarchus nuttingi) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці. Вид названий на честь американського зоолога Чарльза Клівленда Наттінґа[3].
Опис
Довжина птаха становить 18-19 см, вага 21-23 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла оливково-коричнева, голова з коротким чубом дещо темніша. Груди сірі, живіт жовтуватий. Крила рудувато-коричневі з темними смужками.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[4]
- M. n. inquietus Salvin & Godman, 1889 — західна та центральна Мексика;
- M. n. nuttingi Ridgway, 1882 — від південної Мексики до центральної Коста-Рики;
- M. n. flavidior Van Rossem, 1936 — від південно-західної Мексики вздовж тихоокеанського узбережжя до північно-західної Коста-Рики.
Поширення і екологія
Світлогорлі копетони поширені від Мексики до Коста-Рики. Вони живуть в сухих субтропічних і тропічних лісах і чагарникових заростях на висоті до 1800 м над рівнем моря.
Поведінка
Світлогорлі копетони харчуються здебільшого комахами, яких шукає в лісовому підліску. Також птахи доповнюють свій раціон дрібними плодами і ягодами. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці від 3 до 5 яєць.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myiarchus nuttingi. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 276. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 11 серпня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).