Барабуля звичайна
| ?Барабуля звичайна | |
|---|---|
 Барабулька звичайна з Греції | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Ряд: | Окунеподібні (Perciformes) |
| Підряд: | Окуневидні (Percoidei) |
| Родина: | Барабулеві (Mullidae) |
| Рід: | Барабуля (Mullus) |
| Вид: | Барабуля звичайна |
| Біноміальна назва | |
| Mullus barbatus Linnaeus, 1758 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Mullus barbatus |
 Віківиди: | Mullus barbatus |
 EOL: | 1156454 |
 ITIS: | 169419 |
 МСОП: | 198673 |
 NCBI: | 37007 |
Барабуля звичайна, або Султанка звичайна (Mullus barbatus) — цінна промислова риба родини барабулевих (Mullidae).
Характеристика
Тіло видовжене і стиснуте з боків. Довжина до 33,2 см,[2] зазвичай до 20 см (у Чорному морі до 22 см).[3] Максимальна відома вага до 680 г.[2] Спинний та анальний плавці короткі, хвостовий — віделкоподібний. Голова велика з майже вертикально зрізаним рилом і високо посадженими очима. Маленький рот, розташований у нижній частині голови, має маленькі зуби-щетинки, з підборіддя звисають два довгих вусики. Тіло нерівномірно забарвлене червоним кольором, черевце сріблясте, із світло-жовтими плавцями.
Ареал
Поширений у Середземному морі, північно-східній Атлантиці від Скандинавії до Сенегалу, також у Чорному і південній частині Азовського морів. Живиться безхребетними і дрібною рибою. Найбільші промислові скупчення султанки бувають навесні (кримське узбережжя і Керченська протока) та восени (узбережжя Кавказу).
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид».[4] Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому барабуля звичайна занесена до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані).[5]
Систематика
Вид містить два підвиди:
- Mullus barbatus barbatus Linnaeus, 1758 — поширений у Атлантиці та Середземному морі.
- Mullus barbatus ponticus Essipov, 1927 — виключно у Чорному і Азовському морях.
Джерела. Примітки
- ↑ Carpenter, K.E., Smith-Vaniz, W.F., de Bruyne, G. & de Morais, L. (2015). Mullus barbatus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2015: e.T198673A42691799. doi:10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T198673A42691799.en. Процитовано 22 листопада 2024.
- ↑ а б Filiz H., 2011. A new maximum length for the red mullet, Mullus barbatus Linnaeus, 1758. Biyoloji Bilimleri Araştírma Dergisi 4(2): 131–135.
- ↑ Hureau, J.-C., 1986. Mullidae. p. 877–882. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the north-eastern Atlantic and the Mediterranean. UNESCO, Paris. Vol. 2.
- ↑ Барабуля звичайна у Червоному списку МСОП
- ↑ Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 63)
Посилання
- Mullus barbatus barbatus at FishBase
- Mullus barbatus ponticus at FishBase [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Рыбы вод Украины / Барабуля черноморская (Mullus ponticus (Essipov, 1927)) [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).