Торомба філіпінська
| ?Торомба філіппінська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дятлоподібні (Piciformes) |
| Родина: | Дятлові (Picidae) |
| Рід: | Торомба (Mulleripicus) |
| Вид: | Торомба філіппінська |
| Біноміальна назва | |
| Mulleripicus funebris (Valenciennes, 1826) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Picus funebris | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Mulleripicus funebris |
 Віківиди: | Mulleripicus funebris |
 ITIS: | 554166 |
 МСОП: | 22727226 |
 NCBI: | 315375 |
Торо́мба філіппінська[2] (Mulleripicus funebris) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 30 см, вага 139-183 г. Голова невелика, шия довга і тонка, хвіст довгий, жорсткий, дещо вигнутий вперед на кінці. Самці мають переважно чорне забарвлення з синюватим відблиском, за винятком голови. Нижня частина тіла дещо світліша, чорнувата, позбавлена блиску, на грудях є кілька світлих плям. Лоб, передня частина тімені, обличчя і щоки червоні, пера на них біля основи чорні. Решта голови і шия чорні, поцятковані дрібними білими плямками, горло чорнувато-сіре, також плямисте. Райдужки світло-жовті. Дзьоб довгий, загострений, вузький біля основи, чорнуватий, знизу і біля основи світло-жовтувато-роговий. Лапи бурувато-сірі. У самиць червоні плями на голові відсутні, ці частини голови у них чорні, поцятковані світлими плямками.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- M. f. mayri Gilliard, 1949 — північний Лусон;
- M. f. funebris (Valenciennes, 1826) — центральний і південний Лусон, острови Катандуанес і Маріндук;
- M. f. parkesi Manuel, 1958 — острів Полілло.
Mulleripicus fuliginosus раніше вважався підвидом філіппінської торомби, однак був визнаний окремим видом[4][5].
Поширення і екологія
Філіппінські торомби мешкають на півночі Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вічнозелених і вторинних тропічних лісах, на узліссях, в гірських дубових і соснових лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в гнилій деревині у верхніх ярусах лісу, на висоті понад 20 м над землею. Сезон розмноження триває з березня по травень.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Філіппінським торомбам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Mulleripicus funebris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 14 лютого 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.
- ↑ M.J. Dufort. An augmented supermatrix phylogeny of the avian family Picidae reveals uncertainty deep in the family tree. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 94 (A), ss. 313–326, 2016. doi:10.1016/j.ympev.2015.08.025.
- ↑ S.B. Shakya, J. Fuchs, J.-M. Pons & F.H. Sheldon. Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 116, ss. 182–191, 2017. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, ISBN 0-395-72043-5, S. 72–73, 230–231.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).