YaChudo

Monster (манґа)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Монстр
Обкладинка першого тому манґи
モンスタ
Monsutā
Монстр
Жанрмістика[1], психологічний трилер[2], детектив[2]
Аудиторіясейнен
Манґа
АвторНаокі Урасава
ВидавецьShogakukan
Інші видавціУкраїна Nasha idea
США Viz Media
Аудиторіясейнен
ІмпринтBig Comics
ЖурналBig Comic Original
Період випускугрудень 1994 — грудень 2001
Кількість томів18
Роман
Another Monster
АвторНаокі Урасава
ВидавецьShogakukan
Дата публікації21 червня 2002
Телевізійний аніме-серіал
РежисерМасаюкі Коджіма
ПродюсерХіроші Ямашіта (#1–10)
Тошіо Накатані (#11–74)
Манабу Тамура
Такуя Юі
Масао Маруяма
СценаристТацухіко Урахата
КомпозиторКуніякі Хаішіма
СтудіяMadhouse
ЛіцензіатSiren Visual
Viz Media
Odex
МережаNippon TV
Період показу7 квітня 2004 — 28 вересня 2005
Кількість серій74

Monster (яп. モンスター, Monsutā, Монстр) — японська серія манґи, написана та проілюстрована Наокі Урасавою. Вона публікувалася видавництвом Shogakukan у журналі сейнен-манґи Big Comic Original з грудня 1994 по грудень 2001 року, а її глави були зібрані у 18 томах-танкобонах. Історія розповідає про Кендзо Тенму, японського нейрохірурга в Дюссельдорфі, чиє життя руйнується після зустрічі з Йоганом Лібертом, його колишнім пацієнтом. Йоган — соціопат і серійний убивця, який позбавляє життя будь-кого, хто бачив його обличчя, забезпечуючи собі абсолютну анонімність, щоб довести свою нігілістичну філософію.

Пізніше Урасава написав і проілюстрував роман Another Monster, у якому події манґи детально описуються з погляду репортера-розслідувача; книга вийшла друком у 2002 році. Манґа була адаптована студією Madhouse у 74-серійний аніме-телесеріал, що транслювався на телеканалі Nippon Television з квітня 2004 по вересень 2005 року. В Україні манґа ліцензована видавництвом Nasha idea.

Monster стала першою роботою Урасави, яка здобула міжнародне визнання та успіх. Її тираж перевищив 20 мільйонів примірників. Вона здобула кілька нагород, зокрема 46-ту премію Shogakukan Manga Award та нагороду на Японському фестивалі медіамистецтв. Аніме-адаптація вважається одним із найкращих аніме-серіалів усіх часів.

Сюжет

Доктор Кендзо Тенма — висококваліфікований японський нейрохірург, який працює в Меморіальній лікарні Ейслера в Дюссельдорфі, Західна Німеччина. Хоча він досяг професійних успіхів і заручений з Евою Гайнеман, донькою директора лікарні, він розчаровується в політиці закладу, яка надає пріоритет політично впливовим пацієнтам над тими, хто гостро потребує допомоги. Ця етична дилема досягає апогею, коли після кривавої розправи до лікарні потрапляють двійнята Йоган та Анна Ліберт, і Йоган потребує термінової операції через вогнепальне поранення в голову. Коли невдовзі прибуває мер, який також перебуває в критичному стані, Тенма ігнорує накази та оперує Йогана. Хоча хлопчик виживає, мер помирає, і Тенма стикається із серйозними наслідками: його кар'єра зупиняється, заручини розриваються, а колеги відвертаються від нього. Незабаром директора Гайнемана та кількох лікарів, які виступали проти Тенми, вбивають, а близнята зникають. Хоча Тенму підозрюють, жодні докази не пов'язують його зі злочинами, залишаючи його сам на сам із наслідками свого вибору.

Роки потому Тенма відновлює своє становище як завідувач хірургічного відділення. Його життя перевертається, коли він лікує Адольфа Юнкерса, злочинця, який загадково попереджає про «монстра». Відвідавши Юнкерса пізніше, Тенма знаходить охоронця мертвим, а пацієнта — зниклим. Відстеживши його до будівельного майданчика, він стає свідком того, як Юнкерса тримає під прицілом Йоган, який тепер став юнаком. Незважаючи на благання Тенми, Йоган страчує Юнкерса, а потім холодно запевняє Тенму, що ніколи не завдасть шкоди людині, яка його врятувала. Приголомшений Тенма усвідомлює, що його акт милосердя випустив на волю безжального вбивцю.

Тепер, як підозрюваний у низці вбивств, Тенма привертає увагу інспектора BKA Генріха Лунґе, який вперто переслідує його як головного винуватця. Сповнений рішучості викрити Йогана, Тенма розшукує Анну, яка тепер живе під ім'ям Ніна Фортнер у прийомній родині. Хоча здається, що вона живе нормальним життям, вона страждає від постійних нічних кошмарів. У день її народження Тенма попереджає її про повернення Йогана, але йому не вдається завадити Йогану вбити її прийомних батьків, що знову її травмує.

Розслідування Тенми розкриває походження Йогана, пов'язане із секретним східнонімецьким євгенічним проєктом у сиротинці 511 Кіндергайм, де дітям промивали мізки, використовуючи психологічні маніпуляції та химерну літературу. Експерименти перетворили Йогана на розважливого вбивцю, а його злочини є частиною більшого плану з поширення хаосу. Коли Тенма виявляє нових жертв — колишніх вихованців Кіндергайму, слідчих та цивільних, — він вирішує зупинити Йогана, попри внутрішню боротьбу з моральними наслідками вбивства.

Його переслідування охоплює Німеччину та інші країни, розплутуючи лабіринт змов і водночас уникаючи влади та послідовників Йогана. Кожне відкриття зміцнює його переконання покласти край циклу насильства, навіть попри зростаючий психологічний тягар. Подорож Тенми стає шляхом до спокути, що зіштовхує його з тим самим злом, яке він колись врятував, у його прагненні спокутувати своє минуле та зупинити руйнування, які спричинив Йоган.

Персонажі

Головним героєм аніме та манґи є молодий лікар-нейрохірург Кендзо Тенма (яп. 天馬 賢三, Тенма Кендзо). Доктор Тенма живе і працює в Дюссельдорфі, любить медицину і здатний з блиском провести навіть найскладнішу операцію. Згодом, відчуваючи свою провину, він із не меншим жаром приймається за пошуки Йогана.

Проте, велика увага приділяється всім персонажам, які так чи інакше беруть участь у пошуках Йогана: інспектору Рунге (яп. ハインリッヒ ルンゲ, Inspector Heinrich Runge), який розслідує справу про вбивство Лібертів і з самого початку підозрює доктора Тенму[3] ; Ніні Фортнер (яп. ニナ フォルトナー, Nina Forutonā), чиє життя виявилося зруйновано через втручання Йогана; Еві Гайнеман (яп. エヴァ ハイネマン, Eva Heinemann), нареченій доктора Тенми, яка кидає нареченого за першої ж невдачі. Крім того, з'являється велика кількість другорядних та епізодичних персонажів, часто пов'язаних між собою.

Географія

Події аніме та манги хоч і вигадані, але відбуваються в реальному світі, серед реальних географічних об'єктів: місто Дюссельдорф, де живе та працює доктор Тенма; Мюнхенський університет, в якому навчаються Карл Нойманн та Лотта; Гейдельберзький замок, де Йоган призначає Ніні Фортнер побачення у 6 серії аніме; річка Ельба, де водиться райдужна форель; Прага, яка на той час стала столицею Чехії. Розташування героїв легко визначити, навіть якщо конкретні географічні назви не вказані: наприклад, не сказано, в якому конкретно університеті навчається Ніна Фортнер, але вона живе в місті Гейдельберг — отже, мова йде про Гейдельберзький університет, найстаріший університет Німеччини. Там також є юридичний факультет. Аналогічно, можна припустити, який навчальний заклад Дюссельдорфа закінчили доктор Тенма та Руді Гіллен — Університет ім. Генріха Гейне, що спеціалізується на природничих науках (у тому числі медицині[4]) та літературі.

Попри це, аніме робилося японською студією (Madhouse), тому уважні глядачі можуть помітити кілька помилок, допущених творцями Monster[5]. Зокрема, в 3 серії, перш ніж Юнкерс вискакує перед машиною, можна побачити світлофор. І хоча дія відбувається в Німеччині, вогні біля світлофора в японському стилі: червоний-жовтий-блакитний. Насправді у Німеччині немає місць, де використовувалися б такі кольори[6]. Є й відсилання до японської дійсності, іноді показаної в гумористичному ключі: наприклад, в одній зі сцен доктор Тенма вчить європейця Х'юго Бернхарда їсти тушковану картоплю за допомогою паличок, а той з незвички кидає їжу прямо на стіл, викликаючи сміх Тенми Кендзо. В іншому епізоді доктор Тенма хоче переглянути матеріали дев'ятирічної давнини в архіві газети. Отримавши дозвіл, він дякує і за японським звичаєм кланяється. Редактор Мауер, мешканець Гейдельберга, хмикає: «Так ось він, японський уклін» (англ. «So this is the Japanese bow»).

Виробництво

Урасава розповів, що подав ідею написання манґи про медицину приблизно у 1986 році, але його редактору ця ідея не сподобалася. Тож він жартома запропонував історію про жіноче дзюдо, і це призвело до його першої самостійної роботи Yawara! (1986-1993)[7].

Ідея для Monster виникла під впливом американського телесеріалу 1960-х років «Втікач», який справив сильний вплив на Урасаву, коли він побачив його у віці восьми років. За сюжетом, лікар несправедливо засуджений за вбивство, але йому вдається втекти і знайти справжнього вбивцю, переховуючись від поліції[7]. Він розповів, що його редактор був твердо переконаний, що серіал не матиме успіху, і намагався зупинити його від його створення[7].

Японська медична індустрія перебувала під сильним впливом професійних практик у Німеччині, тому автору здалося природним, що дія Monster відбувається в Німеччині. Повоєнну Німеччину було обрано для того, щоб включити в історію неонацистський рух[8]. Коли наприкінці 1994 року Урасава почав публікацію Monster два рази на місяць, він ще працював над щотижневою манґою Happy!. Автор продовжував працювати над обома серіалами одночасно. Коли Happy! закінчився у 1999 році, він почав випускати нову щотижневу манґу 20th Century Boys. Одночасна праця над Monster та 20th Century Boys призвела до того, що його ненадовго госпіталізували через виснаження[9].

Медіа

Манґа

Манґа Наокі Урасави з 1994 по 2001 рік виходила в журналі Big Comic Original, в 1997 вона отримала другий приз на Японському фестивалі медіа-мистецтва, а у 2001 — нагороду видавництва Shogakukan як найкращий твір в категорії сейнен[10].

У червні 2026 року видавництвом Nasha idea було оголошено про випуск манґи в Україні у вигляді дев’яти томів «два в одному». Реліз першого тому відбувся того ж місяця[11].

Епіграфом до манги стали слова з Одкровення Іоанна Богослова:

І став я на піску морському,
і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря:
на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена.
[...] І дивувалась уся земля, слідкуючи за звіром,
і поклонилися драконові, що дав владу звірові,
і поклонилися звірові, кажучи: хто подібний до звіра цього?
і хто може змагатися з ним?[12]

Аніме

Аніме-адаптація Monster була зроблена студією Madhouse і транслювалася по телеканалу Nippon TV з 7 квітня 2004 року по 28 вересня 2005 року, в тому ж році аніме вийшло на DVD. Сюжет практично нічим не відрізняється від манґи[13]. Режисером став Коджіма Масаюкі, автор сценарію — Урахата Тацухіко.

Закриваючу композицію в серіях 1—32 виконує Девід Сілвіан (пісня називається For the Love of Life), починаючи з 33 серії — Інгрід Фуджіко Хеммінг (з піснею «Make it Home»). Музику до обох альбомів саундтреку написав композитор Хаішіма Куніакі.

Саундтрек

Monster Original Soundtrack

Monster Original Soundtrack (яп. MONSTER オリジナルサウンドトラック) — музика до аніме Monster. Альбом вийшов 23 червня 2004 і, крім іншого, містить відкриваючу композицію аніме (Grain). В Японії заявлений за лейблом VAP[14]. Пісні виконує Девід Сілвіан.

1. Grain
2. Drift Mind
3. Part
4. Float Flower
5. Collage Man
6. Sweet Home
7. Gingerly
8. Nacht Tour
9. Xenia
10. Room

11. Idler Wheel
12. Bush
13. Drift
14. Medium Shot
15. Rest
16. Sweeper
17. Be Lit Up
18. Decola
19. Mid Point

Monster Original Soundtrack 2

Monster Original Soundtrack 2 (яп. MONSTER オリジナルサウンドトラック2) — другий альбом саундтреку, що вийшов 22 грудня 2004 знову за лейблом VAP[14], а пісні виконує японська піаністка Інгрід Фуджіко Хеммінг.

1. Make it Home
2. What do I see
3. The Seeds of time
4. Before you go to Sleep
5. HOLD ON
6. Close your eyes
7. OUR DESTINATIONS CALLS
8. RIGHT AND WRONG
9. Cast upon the wind
10. Catch

11. YOU ARE THE MOVE YOU MAKE
12. Cannot hear
13. S'alright
14. Faith
15. THAN ONE
16. Present
17. The more that I see
18. It's a long way to go
19. WE'LL BE WAITING FOR THE NIGHT
20. Make it Home (інструментальна версія)

Кіноекранізація

За даними на 2007 рік, компанія New Line Cinema набула прав на екранізацію манґи. Сценарій для кіно-версії мав написати Джош Олсон[15].

У 2013 році стало відомо, що Ґільєрмо дель Торо та американська преміальна телевізійна мережа HBO співпрацюють над пілотним серіалом за мотивами «Монстра»[16]. Співвиконавчий продюсер Стівен Томпсон («Доктор Хто» і «Шерлок») писав сценарій пілотної серії, а дель Торо мав стати режисером і виконавчим продюсером разом із Доном Мерфі та Сьюзен Монтфорд[17]. У 2015 році дель Торо повідомив Latino-Review, що HBO відмовилися від проєкту і що команда перебуває у процесі подачі заявки на участь в конкурсі для інших студій[18].

Відтоді жодної нової інформації про екранізацію не з'являлося.

Сприйняття

Манґа

Monster отримав схвальні відгуки критиків. Він отримав приз за найкращу манґу на першому японському фестивалі медіа-мистецтва у 1997 році[19] та Гран-прі 3-ї Культурної премії імені Тедзуки Осаму у 1999 році[20]. У 2001 році він також виграв 46-ту премію Shogakukan Manga Award у загальный категорії[21] та нагороду за найкращу манґу на Lucca Comics Awards у 2004 році[22]. Асоціація бібліотечних послуг для молоді включила Monster до списку найкращих графічних романів для підлітків 2007 року[23]. У 2009 році, коли компанія Oricon провела опитування про те, яку серію манґи японці хотіли б бачити екранізованою у вигляді фільму, Monster посів п'яте місце[24]. На церемонії нагородження 2009 Industry Awards, яку проводило Товариство сприяння японській анімації, організатори Anime Expo, Monster отримав нагороду за найкращу драматичну манґу[25]. Monster має тираж понад 20 мільйонів примірників[26].

Лауреат Пулітцерівської премії за художню книгу Хунот Діас у статті для Time високо оцінив манґу, заявивши: «Урасава — національне надбання Японії, і якщо ви не боїтеся книжок з картинками, то зрозумієте, чому»[27]. Деб Аокі з About.com назвала Monster багатошаровою інтригою і задовольняючою таємницею, яка витримує багаторазове прочитання, хоча іноді за розвитком сюжету «трохи важко стежити». Рецензуючи Monster для Anime News Network, Карл Кімлінгер назвав Урасаву майстром напруги, який «без зусиль підтримує делікатний баланс між навмисним введенням в оману та чітким окресленням небезпек, які постають перед героями, що вдається лише найкращим триллерам»[28]. Він прокоментував, що навіть історії та персонажі, які здавалися не пов'язаними з загальною картиною, «врешті-решт об'єднуються великим планом Йогана»[29]. Кімлінгер вважав якість малюнку «невидимою досконалістю», ніколи не «кричущою чи зайвою», а панелі розташовані так майстерно, що легко забути, скільки зусиль вкладено в кожну сторінку[28]. Хоча він не вважав фізичний дизайн персонажів привабливим,[30] він високо оцінив їхню виразність, написавши, що герої «носять свої характери на обличчях, передаючи зміни у своїх світоглядах, психології, внутрішніх думках та емоціях за допомогою змін у виразі обличчя, які варіюються від ледь помітних до масок люті, ненависті та страху»[28]. UK Anime Network поставив першому тому відмінну оцінку за захопливу історію, але вважав, що художнє оформлення, хоч і привабливе, не було «революційним»[31] З іншого боку, Active Anime вважає, що якість малюнку манґи поступово покращувалося з часом серіалізації[32].

А.Е. Спарроу з IGN описав Monster як «фільм Гічкока у вигляді манґи» і вважає, що його справжня сила полягає у величезній кількості цікавих персонажів, кожен з яких має «унікальну історію та минуле, яке варто розповісти»[33]. Карло Сантос, також для Anime News Network, назвав Monster «єдиним у своєму роді трилером» і припускає, що однією з найбільш недооцінених якостей серіалу є те, що «серед усієї таємничості і жаху є моменти любові, надії і всього найкращого, що є в людстві»[34]. Хоча Кейсі Брієнза з того ж сайту похвалила манґу за її «кінематографічно точний» малюнок, яке ніколи не заплутує читача і робить кожну людину візуально виразною, незважаючи на велику кількість персонажів[35], вона вважає, що занадто багато часу було витрачено на розробку другорядних персонажів, «які, швидше за все, будуть мертві або забуті через кілька десятків сторінок», і що кінцівка серіалу «вийшла зі скреготом»[35]. Брієнза зазначила, що «не було виявлено нічого задовільного, що могло б повністю пояснити надзвичайно заплутану психіку [Йогана]», але зробила висновок, що доки читач не шукає «глибоких смислів і не замислюється над тим, чи має все це сенс зрештою», він буде насолоджуватися історією[36]. Лерой Дурсо з Comic Book Bin високо оцінив фінал Monster і написав, що ця манґа «варта того, щоб читати її знову і знову. Це досконалість»[37].

Аніме

THEM Anime Reviews назвали аніме-адаптацію «складною» і «красивою», зазначивши, що вона відрізняється «витонченим оповіданням і складним переплетенням сюжету, персонажами, що запам'ятовуються, високою якістю виробництва і відмінним темпом»[38]. Даріус Вашингтон з Otaku USA назвав Monster одним з десяти найкращих аніме останнього десятиліття[39]. Карл Кімлінгер захоплено зауважив, що «неможливо переоцінити, наскільки яскраво відрізняється ця тривожна, гостро інтелектуальна та врешті-решт не класифікована подорож у темряву від основного потоку аніме»[40]. Він похвалив анімацію студії Madhouse за те, що вона не лише зберегла похмуру «кінематографічну якість малюнку Урасави», але й покращила її, а також роботу Куніакі Хаішіми за те, що вона «незмірно посилила атмосферу серіалу, від якої аж волосся стає дибки»[41].

Кімлінгер похвалив серіал за «відданість оригінальній манзі Наокі Урасави», зазначивши, що «немає жодної сцени, яка була б пропущена, лише кілька доданих, і, наскільки я можу сказати, жоден рядок діалогу не був змінений або виключений. Зважаючи на цю вірність, фанати манґи знають, що серіал не стане кращим за це — це найкраще, що може бути». Він також похвалив серіал за його звичку часто приділяти увагу новим персонажам, а не основному складу[40][41]. Він також описав кінець серіалу так: «Ми відчуваємо певне розчарування, хоча насправді нам слід було б прославляти дещо безладну, так, але захоплюючу фінальну агонію одного з найкращих серіалів минулого десятиліття». Тим не менш, він вважав такий кінець очікуваним, оскільки «як би амбітним і складним, і просто величезним не був Monster, жодне завершення не буде повністю задовільним. Хтось обов'язково розчарується, залишаться незакриті питання, і навіть якби їх не було, проста правда в тому, що жодна кульмінація не змогла би відповідати глибині тому, що закладалося в серіалі протягом усього часу»[42].

Примітки

  1. ↑ The Official Website for Monster. Viz Media. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 22 грудня 2023.
  2. ↑ а б Naoki Urasawa's Monster Manga Series Returns to Print in New Perfect Edition Release from Viz Media. Viz Media via Anime News Network. 25 червня 2014. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 22 грудня 2023. MONSTER: THE PERFECT EDITION is the ultimate version of the acclaimed psychological crime thriller.
  3. ↑ Anime : Monster (англ.). AnimeNfo.com. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 10 березня 2008.
  4. ↑ Internetseite der Heinrich-Heine-Universität Düsseldorf. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  5. ↑ Anime News Network:. Monster (TV): Trivia (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 24 березня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  6. ↑ Зустрічаються й інші нісенітниці. Наприклад, у 6 серії (з журналістом Мауером) доктор Тенма сидить в архівах і читає німецький документ. Але його очі рухаються справа-наліво, нібито текст був японською.
  7. ↑ а б в Osmond, Andrew (6 липня 2019). Interview: Naoki Urasawa. All the Anime. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2023.
  8. ↑ Coats, Cayla (6 лютого 2019). INTERVIEW: All You Need is a White Piece of Paper and Pen: A Conversation with Monster and 20th Century Boys Creator Naoki Urasawa. Crunchyroll. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 15 лютого 2023.
  9. ↑ Schley, Matt (11 лютого 2016). Monster's Naoki Urasawa Celebrated in Career-Spanning Exhibition. Otaku USA. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 лютого 2023.
  10. ↑ Shogakukan Manga Award (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 10 березня 2008.
  11. ↑ Monster (Монстр), Том 1 купити книгу. Nasha idea (укр.). Процитовано 6 червня 2026.
  12. ↑ Одкр. 13:1—4
  13. ↑ Кожна серія охоплює два розділи манґи. Тобто, перша серія аніме — це том 1, глава 1 і 2. Друга серія аніме — том 1, глава 3 і 4. І так далі.
  14. ↑ а б яп. バップ
  15. ↑ Live Action Monster Movie Screenwriter. Anime News Network (англ.). 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  16. ↑ Jr, Mike Fleming (24 квітня 2013). Guillermo Del Toro Is Hatching A ‘Monster’ Of A Series At HBO. Deadline (англ.). Процитовано 23 червня 2023.
  17. ↑ Guillermo del Toro Develops Monster Manga as Possible HBO Show. Anime News Network (англ.). 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  18. ↑ Exclusive: Talking 'Crimson Peak' With Guillermo del Toro — LRM Online. lrmonline.com. 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 23 червня 2023.
  19. ↑ Manga Division 1997 (1st) Japan Media Arts Festival Archive (яп.). Agency for Cultural Affairs. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2023.
  20. ↑ Macdonald, Christopher (10 травня 2005). Tezuka Award Winner Announced. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  21. ↑ 小学館漫画賞: 歴代受賞者 (яп.). Shōgakukan. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 19 серпня 2007.
  22. ↑ Hodgkins, Crystalyn (1 листопада 2021). Naoki Urasawa's Asadora! Manga Wins Lucca Comics Award for Best Series. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.
  23. ↑ 2007 Great Graphic Novels for Teens. American Library Association. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 28 липня 2013.
  24. ↑ Loo, Egan (28 травня 2009). Survey: Slam Dunk Manga is #1 Choice for Live-Action. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  25. ↑ Loo, Egan (3 липня 2009). SPJA Industry Award Winners Announced at Anime Expo. Anime News Network. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 28 липня 2013.
  26. ↑ 浦沢直樹原作の「MONSTER」がハリウッドで実写映画化。 (яп.). NariNari. 5 квітня 2005. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 28 листопада 2013.
  27. ↑ Junot Díaz (3 липня 2008). The Psychotic Japanese Mastermind. Time. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  28. ↑ а б в Carl, Kimlinger (9 лютого 2007). Monster GN 5 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 28 липня 2013.
  29. ↑ Carl, Kimlinger (27 вересня 2007). Monster GN 8–9 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  30. ↑ Carl, Kimlinger (12 жовтня 2007). Monster GN 10 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  31. ↑ Manga Review: Monster Vol. 1. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 29 серпня 2021.
  32. ↑ Monster vol. 17 (Advanced Review). Active Anime. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2021.
  33. ↑ Sparrow, A.E. (13 травня 2012). Monster: Volume 15 Review. IGN. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  34. ↑ Santos, Carlo (27 червня 2008). Monster GN 14–15 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  35. ↑ а б Brienza, Casey (14 вересня 2008). Monster GN 16 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 28 липня 2013.
  36. ↑ Brienza, Casey (18 грудня 2008). Monster GN 17–18 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  37. ↑ Douresseaux, Leroy. Naoki Urasawa's Monster: Volume 18. Comic Book Bin. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  38. ↑ Laeno, Dominic. Monster Review. THEM Anime Reviews. Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 9 січня 2009.
  39. ↑ Washington, Darius (28 червня 2010). Monster: Box Set 1. Otaku USA. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 вересня 2013.
  40. ↑ а б Carl, Kimlinger (10 липня 2011). Monster Episodes 31–45 Streaming – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  41. ↑ а б Carl, Kimlinger (4 січня 2010). Monster DVD Box Set 1 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 28 липня 2013.
  42. ↑ Carl, Kimlinger (11 жовтня 2011). Monster Episodes 61–74 Streaming – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).