Фірлюк кордофанський
| ?Фірлюк кордофанський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Фірлюк (Mirafra) |
| Вид: | Фірлюк кордофанський |
| Біноміальна назва | |
| Mirafra cordofanica Strickland, 1852 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Mirafra cordofanica |
 Віківиди: | Mirafra cordofanica |
 ITIS: | 561150 |
 МСОП: | 22717023 |
Фірлюк кордофанський[2] (Mirafra cordofanica) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в африканському регіоні Сахель.
Опис
Довжина птаха становить 14 см, з яких від 5,1 до 6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,1—1,3 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла рудувато-коричнева. На спині світло-рудувато-коричневі смуги. Над очима світлі «брови», горло біле. Груди коричневі, поцятковані темними плямками. Решта нижньої частини тіла білувата, крила рудувато-коричневі. Крайні стернові пера на хвості білі, центральні — рудувато-коричневі, решта чорні.
Поширення та екологія
Кордофанські фірлюки мешкають у двох ізольованих регіонах: перший охоплює центральну частину Судану, а також деякі райони Чаду і Південного Судану, а другий простягається від північного Сенегалу через Мавританію, Малі та Буркіна-Фасо до південно-західної частини Нігеру.
Кордофанські фірлюки живуть в африканській савані, порослій чагарниками та злаками роду Aristida.
Поведінка
Кордофанські фірлюки харчуються насінням і комахами. У Мавританії гніздяться з травня по серпень, в Малі — з травня по липень, в Судані — з травня по вересень. Як і більшість жайворонків, розміщують гніздо на землі.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra cordofanica. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).