Фірлюк лучний
| ?Фірлюк лучний | |
|---|---|
 Лучний фірлюк (Національний парк Намаква, ПАР) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Фірлюк (Mirafra) |
| Вид: | Фірлюк лучний |
| Біноміальна назва | |
| Mirafra apiata (Vieillot, 1816) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Alauda apiata Mirafra batesi Mirafra damarensis Mirafra hewitti | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Mirafra apiata |
 Віківиди: | Mirafra apiata |
 EOL: | 1048062 |
 ITIS: | 561144 |
 МСОП: | 103765237 |
 NCBI: | 1365170 |
Фірлюк лучний[2] (Mirafra apiata) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південно-Африканській Республіці та в Намібії.
Опис
Довжина птаха становить 15 см, з яких від 4,6 до 5,5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,45—1,8 см. Середня вага становить 23—44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Тім'я коричневе, горло білувате, поцятковане коричневими плямками. Груди охристі, поцятковані коричневими плямками, решта нижньої частини тіла руда. Крила коричневі, хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера білі. Дзьоб бурувато-роговий, лапи рудуваті, очі світло-карі.
Представники підвиду M. a. apiata мають сіруватий відтінок верхньої частини тіла і обличчя, а представники підвиду M. a. marjoriae — бурий, хоча в природі їх важко розрізнити.
Таксономія
Лучний фірлюк вважався конспецифічним з мінливобарвним фірлюком до розділення в 2009 році[3]. Мінливобарвний і лучний фірлюки утворюють надвид з коричневим фірлюком, який мешкає північніше[4].
Підвиди
Виділяють два підвиди:[5]
- M. a. apiata (Vieillot, 1816) — південно-західна Намібія, захід ПАР;
- M. a. marjoriae Winterbottom, 1956 — південний захід ПАР.
Поширення і екологія
Лучні фірлюки живуть на рівнинах, порослих високою травою і чагарниками, на пасовиськах, в саванах, кару і фінбоші.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra apiata. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Species Version 2 « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 22 листопада 2016.
- ↑ 1931-, Keith, Stuart; 1934-, Urban, Emil K.; Martin., Woodcock; Ian., Willis (1 січня 2000). The birds of Africa. Vol. 6. Academic Press. ISBN 978-0121373061. OCLC 59539112.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
Посилання
- Species text [Архівовано 7 січня 2011 у Wayback Machine.] - The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).